«На що ти розраховуєш, те і знайдеш» ©

ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

Авторизація

Авторизуйтеся

8 правил лікаря Комаровського про те, як сказати дитині “ні”, щоб вона вас почула!

Відомий педіатр Євген Комаровський рекомендує батькам прислухатися до порад дитячого психолога Ольги Крамаревич, яка точно знає, як правильно оформити відмову і подати її дитині.

Ось 8 дієвих порад батькам, як правильно говорити “ні”:

1) Не забороняйте дітям висловлювати емоції і почуття. 
Під забороною тільки їх дії. Уникайте фраз: «Не гнівайся», «Не плач», «Не бійся», адже дитина має право висловлювати будь-які почуття. Головне, щоб вона робила це правильно. А ваше завдання – навчити її, як висловлювати гнів, роздратування і страх прийнятним способом.

2) Уникайте слова “не можна”.
Часті заборони відбивають у дитини бажання пробувати щось нове. Більш того, занадто часте вживання «не можна» або «ні» призводить до того, що ці слова втрачають свою значимість для дитини. Маленьку дитину краще відволікти від забороненої діяльності. Просто вкажіть їй на щось більш цікаве, запропонуйте улюблену іграшку і т.д. Намагайтеся передбачити і попередити ситуації, в яких у вас виникне потреба сказати дитині “ні”. Бажано прибрати подалі всі важливі або небезпечні речі і предмети, які можуть привернути увагу дитини. З іншої сторони створіть умови, в яких дитина могла б задовольнити свій пізнавальний інтерес. Для цього залиште в полі зору дитини тільки те, що можна чіпати, розбирати, кидати.

3) Якщо все-таки виникла ситуація, коли потрібно сказати “ні”.
Не використовуйте “ні” або “не можна”. Як відомо, частка «не» мозком не сприймається. Тобто ваше попередження «не чіпай ніж» звучить як «чіпай ніж». Крім того, чим частіше ви повторюєте якесь слово, тим більше воно знецінюється. Тому слово «ні» намагайтеся вживати якомога рідше. А краще замініть його на фразу: «краще зроби так», «зупинися», «стоп», «ось як би зробив (ла) я», «обережно – це небезпечно», «по калюжах ходимо тільки в гумових чоботях» …

4) Детально поясніть дитині причину заборони.
Заборона «не можна їсти ці чіпси» обов’язково потрібно доповнити докладним поясненням: розповісти дитині, чим це загрожує. Попередженням «Не лізь» ми позбавляємо її свободи вибору. Тут повинно бути зрозуміле і спокійне пояснення: «Ця гірка занадто висока для тебе, давай знайдемо більш безпечну». Так ви надасте дитині вибір і, повірте, вона прийме правильне рішення. Якщо дитина ще занадто маленька і не розуміє вас, просто постарайтеся відвернути її увагу від небезпечного місця.

5) Тон, в якому оголошується заборона, повинен бути нейтральним.
Будь-які ваші негативні емоції дитина прийме на свій рахунок. Злість і роздратування в вашому голосі дадуть їй сигнал, що вона погана, що ви її більше не любите. А веселі нотки в голосі означають, що ви жартуєте і прислухатися до вас не обов’язково. Чим спокійніше і впевненіше ви скажете слово «ні» і пояснете, чому не можна, тим спокійніше сприйме їх ваша дитина.

6) При можливості запропонуйте дитині альтернативу.
Бажано, щоб при кожному «не можна», ви що-небудь дозволяли дитині. Після заборони запропонуйте дитині якусь альтернативу. На шпалерах малювати не можна, але можна малювати на прикріпленому до стіни аркуші паперу; не можна штовхати собаку, а іграшку можна і т.п. Як відомо, заборонений плід солодкий, тому потрібно надати альтернативу, яка згладила б розчарування, яке виникло у дитини після заборони.

7) Не допускайте поблажок.
Ваша непослідовність тільки зашкодить дитині. Ваше “ні” має бути остаточним і сприйматися з усією серйозністю. Повідомте і іншим членам сім’ї про накладене заборону. Обоє батьків повинні діяти узгоджено. Навіть якщо ви піддалися на вмовляння дитини зняти заборону, дайте їй зрозуміти, чому йдете на поступки: тому що довіряєте їй, тому що вважаєте, що будь-яку проблему можна вирішити спокійно і без скандалів. Пам’ятайте: поступатися варто, коли дитина погодилася виконати одну з ваших умов, змогла з вами домовитися. Не йдіть на поводу у дитини, коли вона починає хникати, вередує на публіку або йде на шантаж.

8) Сформуйте систему заборон, яка буде прийняною у вашій родині.
У кожній родині є свої табу, тобто суворі заборони, які не можна порушувати ні за яких обставин. Наприклад, «не можна обзивати маму» або «не можна відкривати двері незнайомцям» і т.п. Те, що в одній сім’ї сприймуть цілком нормально, в інший вважатимуть неприйнятним. Але запам’ятайте: таких табу має бути 2-3, не більше. Інакше їх значимість для дитини знизиться.

Які з цих порад стали для вас відкриттям? А якими ви вже користуєтеся давно? Поділіться, будь ласка, вашими думками з нами.


Джерело

ВСЕ БУДЕ ЛЮКС
Коментарі (0)
Авторизація
Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі