8 дій, які ніколи не можна робити з дитиною
Коли мати вперше тримає свого малюка на руках, це чудовий момент. Нема жодного сумніву в тому, що вона сповнена неймовірними почуттями, але вона також може нервувати, особливо якщо це її перша дитина. Але кожна жінка має знати, що можна робити з дитиною, а що ні. Попри всі поради від бабусь, сестер, тіток і друзів, які вже мали досвід материнства, а також книги та сотні пошуків на веб-сайтах, нова мати, можливо, не знає, що робити з дитиною, вперше тримаючи її на руках. Ми збираємося узагальнити основні правила щодо того, коли дитина вже вдома. Головна ідея в тому, щоб розпочати материнство правильно. Нижче ми розкажемо вісім ситуацій, які ніколи не повинні відбутися та що не можна робити з дитиною.
Що ніколи не можна робити з дитиною
1. Залишати дитину вдома одну
Перш за все, не залишайте дитину саму в ліжку, дитячому ліжечку або в іншій кімнаті. У жодному разі дитина не повинна залишатися без нагляду або одна. Плач – це форма спілкування. Якщо ваша дитина плаче, це тому, що він чи вона потребують чогось: погодувати або змінити щось, що може зашкодити, або ваша дитина може просто хотіти побути з мамою. Деякі люди кажуть, що дитина повинна навчитися бути незалежною. Однак вони навчаться цьому пізніше в ході життя. Як і всі ссавці, дитина потребує того, щоб мати була близько і уважною. Після 9 місяців в материнському лоні, де не було нічого, крім маминого голосу, немовлята будуть плакати, бо захочуть бути з нею.
2. Планувати грудне вигодовування
Навіть попри те, що це складніше, якщо ви вирішили вигодовувати малюка груддю, то немає нічого, що можна порівняти з цим моментом, коли ваша дитина п’є і дивиться на вас. Вітаємо! Грудне вигодовування повинно бути не за графіком, а на вимогу. Ви повинні годувати дитину молочними сумішами кожні 3 години. Немовля не просто потребує грудне молоко своєї матері, коли відчуває голод або спрагу. Крім того, це також єдиний шлях поєднання, відчуття затишку і маминої любові.
3. Залишати дитину плакати саму
Завжди є така бабуся або тітка, яка скаже вам, щоб ви залишили дитину плакати одну в ліжку для тренувань. А інші можуть навіть сказати, що ваша дитина плаче, щоб маніпулювати вами. Маніпуляція – це поняття, яке застосовується до дорослих, а не до немовляти. Головне питання для вас: коли я чекаю 9 місяців, я буду залишити свою дитину саму, коли вона буде плакати? Дитина, яка плаче, врешті-решт перестане плакати, бо він чи вона прийде до висновку: вам все одно, що з нею відбувається. Плач є єдиною формою спілкування дитини; коли дитина плаче, він чи вона хоче вам щось сказати.
4. Залишати малюка одного спати
Дитина не спить так, як робить це дорослий. Кожні дві-три години дитина прокидається, щоб шукати маму, щоб потім знову заснути. Ви не можете навчити дитину спати, але, швидше за все, вона буде засинати самостійно. Діти починають засинати самі з часом, коли вони ростуть. Якщо ви не впевнені, як спати в одному ліжку з дитиною, тримайте дитяче ліжко ближче, щоб ви могли бути поруч якомога швидше. Це також допоможе вам зменшити час, на який вам доведеться вставати вночі.
5. Агресивно трясти дитину
Маємо сказати: після тяжкої ночі, коли ваша дитина плаче, і ніхто не знає, що робити, це справді може вас змусити відчувати себе безнадійними. Батьки, які кажуть, що вони ніколи не мали бажання потрясти свою дитину, щоб зупинити плач, напевно брешуть. Агресивний струс не допоможе вашій дитині заспокоїтись. Це, напевно, лише лякає їх і закликає їх плакати навіть більше. Крім того, ви можете таким чином пошкодити ніжне тіло своєї дитини. Любов і часті обійми нададуть їм спокій, щоб перестати плакати.
6. Не тримати дитину на руках
Безпека маминих рук розслаблює немовлят. Якщо дитина не часто розслабляється у руках мами, їй буде важко заспокоюватись та йти по життю. Через 3 години фізичного розлучення з мамою активується реакція болю у дитини. Результатом є стрес і, в довгостроковій перспективі, емоційні проблеми. Немовлята не можуть захистити себе. Вони потребують якомога більшого контакту з мамою. Про них треба піклуватися, захищати їх і давати те, що їм потрібно. Обмеження контакту з дитиною з самого початку послаблює гормональні рецептори щастя (серотонін, ендогенні опіоїди та окситоцин).
7. Карати дитину
Покарання навчає дитину не довіряти людині, яка піклується про неї. Крім того, діти вчаться затримувати свої потреби, втрачають мотивацію через навколишній світ, впевненість у собі, оскільки знецінюють свої імпульси і, нарешті, приймають біль та стрес як норму. Щоб мати щасливих дітей, які будуть знати, що їх потреби задовольнять, вам доведеться бути терплячими. Звичайно, іноді легко втратити надію. Турбота про немовля – це тяжка справа! Але діти потребують догляду, що вимагає терпіння дорослого. Пам’ятайте: коли більшість людей, які люблять своїх дітей, може контролювати свої негативні емоції, їхні діти виростуть щасливими.
8. Не довіряти своїм інстинктам
Є багато думок: від того, що кажуть фахівці, до того, що кажуть інші матері. Попри те, що спільнота інших жінок і матерів може бути великою допомогою на початку, якщо ваше серце говорить вам іти іншим шляхом, довіряйте йому. Материнство пов’язує жінку з її внутрішньою природою та найчистішими інстинктами.
