Чому наші діти – найнещасніше покоління за всю історію людства
Їх нервова система піддається постійному бомбардуванню. Усе через величезну кількість технологічних новинок, а також через емоційну закритість батьків.
У таких умовах страждає психіка дитини, а також її здатність до навчання. Як допомогти дітям?
Ось кілька простих правил:
1. Дайте їм спокій.
Сучасні батьки занадто зосереджені на дітях. Вони постійно прагнуть їх розважити і зайняти чимось. Краще залиште їх в спокої.
Дайте дитині побути на самоті, зануритися у власні думки і фантазії. Нехай понудьгує, проведе час наодинці, граючись або просто нічого не роблячи. У таких заняттях є своя користь. Це найкращий спосіб виявлення і вирішення проблем.
Нудьга – це шлях до пізнання себе. Дитина не повинна ставати центром Всесвіту, забираючи весь ваш вільний час, енергію і увагу.
2. Дайте їм проявити винахідливість.
Не заважайте їм бути самостійними. Іноді краще не втручатися, і навіть якщо дуже хочеться вказати дитині правильну відповідь або відповідне рішення. Старайтеся утримуватися від таких рішень!
Саме в такій ситуації дитина проявляє уяву і допитливість свого розуму. Якщо дитині не вдається відразу зрозуміти, як саме поводитися з іграшкою, ви повинні протистояти бажанню кинутися пояснювати.
3. Нехай діти частіше спілкуються з однолітками вживу.
Будь-який батько або мати погодиться з тим, що комп’ютерні ігри – шкідлива річ для дітей і підлітків. Дехто відразу заявить про неможливість змінити ситуацію. Мовляв, нічого не поробиш, звичка. Спробуй, відбери – таке буде витворяти!
Ось і сидить той підліток за комп’ютером цілими днями. Він грає в футбол, тільки за допомогою тактичних завдань, спілкується з друзями, тільки через соцмережі.
А в соцмережах картинки вилизані до блиску. У них люди виглядають ідеально, у віртуальномі світі немає місця для нудьги, хворобам і смутку. Як тут не впадеш в депресію!
4. Заохочуйте дітей, але обережно.
Заохочення не завжди корисне. Якщо скромного або втратившого в себе віру підлітка варто підбадьорувати, то самовпевненого і зарозумілого заохочувати треба дуже обережно.
Крім того, діти повинні вчитися добре, виконувати домашні обов’язки, слухатися батьків не через нагороди або заохочення, а за власним бажанням.
У відносинах з іншими людьми або на роботі їх навряд чи будуть заохочувати за зразкову поведінку або добре виконане завдання.
Намагайтеся зробити так, щоб головною мотивацією дітей було не очікування винагороди, а власні амбіції і бажання досягти більшого.
5. Частіше проводьте час разом.
Почніть з 10 хвилин на день. Вимкніть телефон і телевізор, відкладіть в сторону планшет. Нехай ваша дитина вибере, чим ви будете займатися весь цей час. Ніколи не відволікайтеся, поки граєте з дітьми – їм потрібна вся ваша увага.
6. Нехай у дитини будуть свої обов’язки.
Це підвищить їх самооцінку, навчить дбати про речі, сформує в них відповідальність. Так вони зможуть внести свій вклад в загальну справу – наприклад, у догляді за будинком.
Дайте дитині можливість вибрати ту роботу, яку їй подобається робити. Нехай слідує своєму вибору сама.
Розкажіть як правильно виконувати роботу, яку вона вибрала. Встановіть чіткі критерії якості виконаної роботи і по ним разом з дитиною оцінюйте результат.
7. Обмежте час, проведений за комп’ютером.
Деякі батьки дозволяють дітям брати планшет тільки на вихідних, а інші – після виконання домашнього завдання, а хтось просто ставить тимчасові обмеження: «Ти можеш дивитися телевізор по годині на день» і т.д.
Ваші обмеження не повинні бути строгими, використовуйте гнучкий підхід: дозволяйте дитині більше часу проводити біля комп’ютера, якщо в гості прийшли друзі.
Дитині важко відірватися від комп’ютера? Тоді зробіть попередження: «У тебе є ще десять хвилин, а потім ти повинен зайнятися чим-небудь іншим». Ваша основна мета – знайти золоту середину між бажаннями дитини і вашим прагненням зайняти її корисними справами.
8. Дайте їм знати, що ви поруч.
Батьки – тиха гавань, надійна опора для дітей. Дайте їм знати про це. Що б з дитиною не сталося, вона повинна знати, що завжди може звернутися до вас за допомогою, що її приймуть такою, якою вона є, вислухають її проблеми. І зроблять це без осуду і скандалів.
А ваші діти теж схильні до нудьги і депресії? Що робите ви, коли бачите, що дитина
нудьгує або сумує?
