«На що ти розраховуєш, те і знайдеш» ©

ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

Авторизація

Авторизуйтеся

Як контролювати повстання дитини

Повстання та відмова слухатися старших – це нормальна поведінка для дітей віком від 2 до 6 років, а також для підлітків. У такій ситуації важливо зрозуміти дитину, вислухати її, огорнути любов'ю…але також не забувати про строгість. Читайте далі, щоб дізнатися, як контролювати повстання дитини.

Повстання дитини може проявлятися по-різному. Усе залежить від віку. Коли дитина росте, відбувається багато змін, що дуже часто спричинені процесом становлення характеру та формування особистості. Виділяють дві типові стадії повстання дитини: від 2 до 6 років та в підлітковому віці.

На цих етапах дитина намагається особливо активно висловити свою позицію й робити лише те, що їй хочеться. Така поведінка вважається нормальною, тому не варто бити на сполох без вагомої причини.

Повстання дитини в певному віці вважається цілком нормальним, адже під час нього формується особистість дитини, її індивідуальність та особливості характеру. Саме тому важливо знайти правильний підхід до неслухняної поведінки свої дитини, прийняти ці зміни та зрозуміти їх. Спробуйте поставити себе на місце сина чи доньки, щоб стати ближчими до них та ефективніше справитися із ситуацією.

Ваше завдання як батьків – керувати опором таким чином, щоб дитина мала можливість формувати характер, але не вдавалася до поганих звичок чи деструктивної поведінки. Як контролювати повстання дитини Ви вже, мабуть, знаєте, що на цих етапах розвитку дитини потрібно навчати її дисципліни, керуючись підтримкою та любов’ю. Навіть у дуже маленькому віці дитина здатна зіставити свої фактичні дії з тим, що потрібно було зробити.

Якщо обрати правильний підхід, ви зможете пояснити, чому треба зробити те чи інше. Наберіться терпіння та реагуйте на спалахи гніву й істерики спокійно і виважено.

1. Визначте чіткі правила та поясніть наслідки причини повстання дитини

Якщо дитина знає встановлені в сім’ї правила та наслідки непослуху, вона зможе почуватися в безпеці та чітко розуміти свої межі. Це не означає, що дитина ніколи не порушуватиме їх, тому важливо здійснювати відповідне покарання. Утім не будьте занадто суворими – обмеження мають навчати та бути корисними.

2. Не заохочуйте невідповідну поведінку

Повстання дитини лише посилюється, коли батьки позитивно реагують її на непослух. Наприклад, ви смієтеся через невідповідну поведінку своєї малечі. Хоча в ту мить це здається дуже весело, насправді ви надсилаєте дитині двояке повідомлення. Як наслідок, з часом вона перестане вас поважати.

3. Підтримуйте правильні вчинки 

Одна з найпоширеніших помилок батьків полягає в тому, що вони звертають більше уваги на проступки та забувають хвалити правильні вчинки. Зі свого боку ви можете опосередковано стимулювати негативну поведінку, якщо будете постійно коментувати її, не помічаючи того, що дитина робить добре. Хваліть хороші вчинки своєї дитини, адже це не менш важливо, ніж критика та засудження непослуху. Радимо прочитати: Рани, які ніколи не гояться: нейропсихологія жертв насильства

4. Проявляйте безумовну любов

Навіть якщо дитина зазнає невдачі знову і знову, ви маєте впевнитися, що вона завжди може на вас покластися. Поясніть, що ви дратуєтеся через неправильну поведінку, але готові підтримати малечу та вберегти її від розчарувань. Поставте себе на місце дитини, зрозумійте її та вислухайте. Старайтеся залишатися спокійними та в жодному разі не кричіть. Якщо ви маєте справу з підлітком, старайтеся дати йому трохи власного простору та поблажливо ставтеся до можливих перепадів настрою.

5. Проаналізуйте свою поведінку та вплив на дитину 

Досить часто причиною повстання дитини може бути ситуація в сім’ї, яку дорослі не можуть взяти під контроль і вирішити. Розлучення або емоційне відсторонення батьків є однією з найпоширеніших причин. Якщо в тата та мами напружені стосунки, дитина неодмінно відчує це та, цілком імовірно, спробує переключити їхню увагу на себе. Також причиною дитячого повстання може бути ситуація, коли ви приділяєте одній дитині більше уваги, ніж іншій.

6. Пропонуйте альтернативи

Коли ви пропонуєте дитині альтернативи, це дає змогу розпочати з нею продуктивний діалог і знайти позитивний вихід із ситуації. Крім того, це вчить її самостійно приймати рішення та розвиває навички, необхідні для дорослого життя. Пропонувати альтернативи можна у форматі переговорів. Наприклад, дозвольте дитині дивитися телевізор протягом певного часу, якщо до цього вона виконає все домашнє завдання.

7. Говоріть позитивно

Позитивні фрази діють значно ефективніше, ніж негативні. На відміну від критики, позитивне мовлення не стимулює девіантну поведінку. Не зосереджуйтеся на тому, що дитині заборонено робити, – хваліть її за хороші вчинки. Коли ви звертаєтеся до дітей, поговоріть із ними про те, що можна робити. Наприклад, кажіть “Ти можеш покататися на велосипеді у дворі” замість “Тобі не можна їздити на велосипеді в будинку”. Або “Чому б тобі не грати на гітарі в підвалі” замість “Тобі заборонено грати на гітарі в своїй кімнаті”.

Підсумок

Жодна дитина не народжується з інструкцією того, як її виховувати. Тому багато батьків просто не знають, що робити та як правильно поводитися в різних ситуаціях. Не можна лише проявляти владу та контроль і при цьому не хвилюватися про емоції та переживання своїх дітей. Кожна дитина унікальна й особлива, і її реакція на ситуацію значною мірою залежить від того, що вона бачить удома та в якому середовищі росте.

ВСЕ БУДЕ ЛЮКС
Коментарі (0)
Авторизація
Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі