ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

Коли ви захворієте, вам не завжди доведеться перемагати себе, щоб з температурою вставати і піклуватися про дитину. Навпаки – ви відчуєте полегшення від того, що вдома є рідний чоловічок. Нехай йому 10 або 12 років, але він зможе зробити вам чай, принести ліки, поспівчувати.

Одного разу ви вже не будете подрібнювати їжу для малюка в блендері. Потім ви перестанете готувати йому окремо. Ще пізніше – встанете вранці і виявите, що діти разом насмажили млинці для всієї родини.

Одного разу вам вже не доведеться заколисувати малюка або годувати його грудьми, щоб укласти спати. Ви будете просто лежати поруч. Потім – сидіти поруч. Потім – просто будете цілувати його на ніч. А потім він стане лягати ще пізніше вас, адже потрібно ще доробити уроки, почитати цікаву книжку, посидіти в соцмережах.

Одного разу він почне говорити цілими реченнями, потім принесе вам записку: «Мама я тебе лубу», а потім, можливо, вже він буде поблажливо пояснювати вам, як працює ця нова комп’ютерна програма.

Одного разу ви зміните коляску-люльку на коляску-тростинку, потім – на велосипедик з ручкою, потім виберете дитячий самокат… Потім ваш син або дочка стане кататися на великому велосипеді так швидко, що ви не будете за ним встигати. Одного разу він заїде в незнайомий двір і ви будете довго його шукати і хвилюватися. А потім він візьме велосипед і поїде з хлопцями кататися сам.

Зараз діти вимагають вашої уваги в повному обсязі, але одного разу ви захочете поговорити з ними, а кожен буде зайнятий своїми справами – уроками, планшетом, друзями…

Зараз, коли ви зустрічаєтеся з подругами, кожна в основному зайнята тим, що ловить свою дитину або виховує її. Але одного разу ви зможете пити чай на кухні і говорити годинами, а діти будуть прекрасно грати без вас.

Зараз ви змушені час від часу розважати малюка. Грати (ох!), розповідати, читати, відповідати на питання… Ви відчуваєте себе, як в «театрі одного актора». Але одного разу діти запросять вас в свою кімнату і покажуть вам спектакль власної постановки. Вони будуть співати, танцювати, розповідати вірші, а ви – тільки дивитися і слухати.

Зараз ви вчите вашу дитину робити нескінченні пасочки і рити ямки в піску, але одного разу їй буде шістнадцять, і ви будете вчити її фарбуватися – так, щоб і неяскраво і зі смаком… Адже в класі всі дівчатка вже фарбуються, попереду ВНЗ і доросле життя.

Одного разу ви станете вибирати коледж чи університет вже не для себе (як недавно це було, чи не так?), а для сина чи дочки. І як же це важливо – допомогти підлітку визначитися з вибором, адже цим вирішується весь подальший життєвий шлях…

Зараз ви вчите малюка знайомитися на дитячому майданчику, але скоро – будете знайомитися з хлопцем дочки. Або з дівчиною сина. Зазвичай для мам легше перше, а для батька – друге. Що там говорять на цю тему психологи?

Одного разу ви візьмете дитину за ручку і відведете її в дитячий сад, спочатку на годину, потім на дві, потім на півдня… А потім і на цілий день. Ви прийдете за нею увечері, а вона скаже: «Можна, я ще пограю?»

Спочатку ви будете проводжати малюка в школу і зустрічати після уроків. Потім – проводжати тільки до паркану школи. Потім він буде ходити в школу сам. А потім – відводити заодно і молодшу сестру.

Зараз ви, можливо, відчуваєте полегшення, коли дитина залишається в гостях у бабусі. Але потім ви віддасте перевагу, щоб він побув ввечері вдома – щоб поспілкуватися, допомогти в домашніх справах, пограти з молодшими.

Дитина стане вашим помічником, якого можна попросити сходити в магазин, в аптеку, на пошту. А потім у неї вже будуть свої справи і своє життя, і ви будете її бачити тільки по вечорах. В кращому випадку.

Одного разу ви з гордістю надягнете річ, зшиту дочкою, повісите на стіну картину, намальовану сином, прийдете на концерт вашого музиканта або на змагання з карате.

Зараз малюк тицяє вам в ніс гумовою грушею і суне в рот «ліки», граючи в «лікарню». Але може бути, коли-небудь вже ви самі звернетеся до вашого дорослого сина – лора або стоматолога.

Зараз ви, можливо, виховуєте дітей одного віку. Ви вибивається з сил, кожен день відбувається одна і та ж круговерть. Але одного разу їм буде вже не два і три роки, а сімнадцять і вісімнадцять, і ви поїдете з вашими дорослими дітьми в подорож. Вони будуть вільно говорити по-англійськи за кордоном, а на лижах кататимуться краще вас. А потім вони стануть зовсім дорослими, і ви нудьгуватимете по малюкам, і будете просити їх скоріше народити вам онуків.

Одного разу ви проводите всіх дітей в школу, залишитеся одна, і вам стане навіть якось нудно в незвичній тиші квартири. Ви зможете, нарешті, зайнятися собою – навести красу, зайнятися своїм хобі, спокійно подивитися фільм… Але чомусь велику радість принесе вам не це, а той момент, коли всі повернуться додому. Пише - Блискавка