Шведський психіатр: «Препогано виховуєте своїх дітей, товариші! Дитина – не порцелянова лялька…»
Суворе виховання залишилося в минулому. Методи стають все більш ліберальними та демократичними. Батьки намагаються стати для дитини другом, а не наставником, уникаючи покараннь за проступок, щоб уникнути дитячих психічних травм. Постає питання: чи здатні такі методи підготувати дитину до реального життя?
Шведський психіатр, автор багатьох книг Девід Еберхард вважає, що ліберальне виховання шкодить як дітям, так і батькам.
Сучасні методи виховання
Відомий психіатр вважає, що нинішньому поколінню бракує строгості і дисципліни. Батьки стають заручниками суспільства, в якому дитина підноситься на п’єдестал. З цього виходить ціле покоління розпещених, інфантильних дітей, у яких немає ні краплі поваги до дорослих. Вони не готові жити в реальному світі, не готові миритися з його законами, тому що в реальному житті все не так, як було в дитинстві.
Сам же Еберхард зараз виховує вісьмох дітей, так що його висновки зроблено явно не на порожньому місці. У минулому році російською вийшов його гучний бестселер «Діти при владі», який ми рекомендуємо прочитати всім батькам.
У своїй книзі психолог називає ліберальним вихованням метод, коли батьки не карають дітей, дозволяють їм все, на що ті вкажуть пальцем. Батьки перестали вести себе як відповідальні дорослі. Вони намагаються бути друзями для своїх дітей, відчайдушно намагаються бути ідеальними, що не наважуючись перечити або встановлювати межі. Але у кого в такому випадку дитина повинна вчитися?
У нашій країні таких сімей поки не так багато, але їх стане більше, адже європейські течії потроху переходять і до нас. Проте, вже зараз багато хто впізнає свій сімейний портрет.
Зазвичай батьки неохоче виносять проблеми з сім’ї, їм постійно здається, що для своєї дитини вони роблять недостатньо. Вони приходять втомлені з роботи і готують на вечерю те, що хоче дитина, тільки щоб не вступати з ним в дискусію або дозволяють дитині довше посидіти біля телевізора з тієї ж причини.
Девід Еберхард коментує це так: «Я не кажу, що це неправильно. Я кажу лише, що життя батьків не повинно обертатися лише навколо дитини. Немає ніяких наукових доказів того, що це якось позитивно впливає на майбутнє дітей, що вони стають більш успішними або безтурботними в дорослому житті ».
Психіатр вважає, що сім’я зовсім не повинна бути демократичною. Відносини між дорослими і дітьми – це відносини майстра і учня. Тут не може бути демократії, тут один вчить, а інший слухає. Батьки старші, у них більше досвіду і знань, тому саме вони і встановлюють правила.
Діти не порцелянові ляльки, і не потрібно до них так ставитися. Їх потрібно готувати до реального життя, де все йде трохи інакше. Критика, зауваження, покарання – все це потрібно дітям.
Еберхард зазначає: «Батьки на Заході дуже бояться, що навіть найменша критика може травмувати дитину. Вони навіть бояться сказати дочці-підлітку: “Не їж так багато шоколаду, бо розтовстієш”, – тому що бояться, що дівчинка тут же вдариться в іншу крайність – анорексію. При цьому вони цілком здатні весь час щось вимагати від дітей, тому що вони це витримають».
Немає нічого поганого в бажанні захистити дитину, захистити її від небезпек і розчарувань. Ось тільки є величезний ризик з цим переборщити. Сверхопіка згубно впливає на дітей.
Психіатр додає: «Якщо ми хочемо виростити пунктуальну особистість, то потрібно дозволити дитині ходити в школу одному. У віці шести років дитина вже здатна на це, навіть в місті з інтенсивним рухом транспорту. Батьки ж цього не допускають, але в той же час пропонують дитині приймати рішення або обговорювати кожне питання нарівні з дорослими».
Батьки абсолютно не готують дітей до дорослого життя, обдурюючи їх тим, що з ними ніколи не трапиться нічого поганого, що все і завжди буде добре, а вони – пупи землі. З таких дітей виростають зухвалі паршивці, які не дають реальну оцінку своїм здібностям, адже батьки ніколи не говорили їм, що вони робили щось погане. Звичайно ж, кожен сам вирішуєш, як правильно виховувати дітей. Ось тільки робити з дитини центр всесвіту – не найкращий метод.
Не потрібно переходити з однієї крайності в іншу: зразу почати дрючити дитину, карати за дрібниці. Знайдіть золоту середину. До кожної дитини потрібно знайти індивідуальний підхід, свою методику виховання, яка допоможе виростити гідну і добру людину.
А яка ваша думка з цього приводу? Чи згідні ви з тим, що ліберальне виховання руйнує дітей? Обов`язково залиште свої коментарі!
