Виховання сина. Як жінка поводиться, того одержує поруч
Як Ви виховуєте або будете виховувати сина? Неймовірно, але якщо жінка не вміє “виховати” чоловіка поруч, то найімовірніше і син виросте далеким від прикладу для наслідування.
Думки в статті базуються на реальних подіях. І навіть якщо хоча б одній людині на світі ці думки допоможуть – я буду щасливим. Вимкніть мобільний, зачиніться в кімнаті, уявіть… Ви – мати 7-річного сина. Так склалося, що сина виховуєте самі. Ви втомлюєтеся на роботі, багато рутини, не так багато часу залишається на себе. Часто виникає така ситуація, яку можна бачити на україномовному просторі. Як і будь-яка людина на світі, Ваш син – не ідеальний.
У нього є сильні і слабкі сторони. І само собою, як кожна мати бажаєте синові тільки доброго і любите його всім серцем. Запитання до Вас, мамо: Хто відчиняє двері в під’їзді? Ви синові чи син Вам? Чому саме так?
а) – Син зробив своїми руками листівку для мами на 8 березня. Ваша реакція?
б) – Син забув привітати Вас з Днем Матері. Ваші реакція? Син назвав фізично сильнішого однокласника “дебілом” і отримав за це по шиї, прийшов додому і плаче.
Що будете робити, Мамо? У сина є одне з бажань: або добре вчитися, або виграти кубок з футболу, або навчитися класно танцювати, але у нього не виходить. Ваша поведінка? Як зустрічаєте сина додому? – Щоразу радієте.
– Ну прийшов, то прийшов
– Залежить від настрою.
Як просите про допомогу сина? Чи вважаєте його маленьким, щоб наприклад, нести важкі сумки з супермаркету?
Коли спілкуєтеся з сином –Ви спілкуєтеся з ким? З сином, хлопчиком, власністю, чоловіком? Ці питання не випадкові. 99% мамусь зовсім не замислюються про правильну поведінку в таких (дуже життєвих) ситуаціях. Та що там говорити… Татусі теж не розуміють головного. Тому що виховані такими ж мамами.
Так, це має історичне пояснення… Друга світова війна, самотні жінки, які тягнуть все на собі, адже чоловіки на війні… У Вас є шанс розпочати з себе. Зупинити цей ланцюжок неусвідомленості, сліпоти і автоматизму. При чому тут мама і син? Тому що аналогічно Ви поводитеся і з чоловіками. І так само будете поводитися з сином або вже це робите. І дійсно, ці дрібниці вкрай важливі. Як жінка поводиться, того поруч і одержує.
З’ясовуємо суть наведених запитань
у дрібницях чоловік повинен бути чоловіком, а жінка жінкою. Дозволяйте синові/чоловіку піклуватися про Вас. Навіть якщо можете зробити це самі. Тут працює принцип дресирування. Почавши з малого переходьте до більшого. Відчинити двері перед жінкою – це теж форма турботи.
а) – Будьте вдячні. Знову ж. Навіть за дрібниці. Тоді син/чоловік будуть щиро хотіти тішити Вас частіше і більше.
б) – Забув зробити, що повинен був. Не критикуйте. Поділіться Вашими почуттями з приводу ситуації і чого б Вам хотілося.
Син/чоловік вчинив некоректно. За це і відповів. Тепер бідкається. Не критикуйте за некоректну поведінку! Не жалійте, як маленького хлопчика!
Покажіть, що Ви його любите.
Покажіть, що Ви в нього вірите.
Підтримати, не шкодувати, вселяти в нього впевненість, не приймати рішень замість сина/чоловіка. І не намагатися виправляти його помилки після прийнятих ним рішень. Зустрічайте щоразу так, ніби місяць не бачились.
Показуйте радість, емоції. Тоді чоловік/син буде бігти додому, як пес-гончак щоразу, а не засиджуватися за пивом з друзями вечорами.
Просіть. Починаючи з дрібниць. Чоловікові/синові критично важливо бути потрібним. Навіть якщо перед Вами 4-річний хлопчик або розповсюджувач газет – спілкуйтеся з ним з внутрішнім відчуттям, ніби перед Вами генерал армії. І він таки стане “генералом армії” в своїй справі.
