5 книг про українських студентів
Cтуденти – це такі мудрі люди, які (майже не) ходять на пари, гульбанять до ранку і знають, як правильно закликати «халяву». А ще розгадують таємниці минулого, підкорюють мегаполіси й проходять складний момент дорослішання. І про кого ж іще читати книжки, як не про них, таких зрозумілих і близьких?
«Крізь брами українських часів», Костянтин Матвієнко
Квадрологія про київських студентів, які рятують нашу державу від бажання цекістів змінити хід української історії. У цьому їм допомагають потойбічні сутності, апостол Андрей (зверни увагу на оригінальний авторський правопис) та потужні стародавні артефакти.
Автор, громадський діяч і політичний оглядач, відомий за публікаціями «Дня» й «Української правди», саркастично описує постпомаранчеві українські будні. Серед нечисленних недоліків книги – не завжди читабельні слова (проїхавшися) і помилки.
Утім, такі прогріхи компенсує динамічний сюжет, вдало зміксовані містика й реальність, політична сатира, фентезі й урбаністика. А ще – три головні ідеї автора, що червоною ниткою проходять через усю квадрологію: історична справедливість існує, свобода варта боротьби, а Україна була, є й буде.
«Гонихмарник», Дара Корній
Аліна – студентка Львівської національної академії мистецтв. Вона вчиться на відмінно, класно малює і не здогадується, що над її родиною вже багато років висить прокляття. Виявляється, легенди про градобурів-дводушників із волинських лісів не вигадки.
Текст щедро присмачений галицьким діалектом і гуцульськими оповідками, пахне олійними фарбами на полотнах і цілющими поліськими травами. Книжка точно сподобається митцям, львів’янам і тим, хто хоче побачити нетуристичний Львів.
Мандрівний сюжет постійно триматиме в напрузі, а словничок діалектів наприкінці книжки збагатить вашу мову колоритними словечками.
«Старшокласниця. Першокурсниця», Анастасія Левкова
Ця історія знайома всім: закінчення школи і вступ до вишу. Але в книзі події відбуваються в час, коли про «Фейсбук» та «Інстаграм» в Україні ще ніхто не чув, тільки-но з’явилися кнопкові мобільні, а ЗНО ще не замінило традиційні іспити.
Випускниця Лілія Маринник пише про свої будні в учнівському зошиті: перше кохання, дружба й підготовка до вступу. На сторінках показано українську школу в усій її пострадянській красі: деспотичні вчителі, калиново-шароварний патріотизм лінійок і щорічні побори «на штори».
Авторка гостро описує засилля російської попси, брак якісної української книжки й непрестижність української мови. Та між політичними підтекстами – історія одного дорослішання й страху обрати «не своє».
Добре вичитаний текст, «інстаграмна» обкладинка й можливість ще раз, бодай на сторінках, пережити першокурсну ейфорію точно вам сподобаються.
«Листи з того світу», Сергій Бут
Андрій вчиться у Львівській політехніці, з азартом колекціонує антикваріат і постійно переїжджає з квартири на квартиру: не всі власники згодяться на його «придане».
Якось на Личаківському цвинтарі Андрій знаходить лист, із якого дізнається таємничу історію родини Ісаєвих півстолітньої давнини. У листі багато незрозумілого, і хлопець вирішує будь-що розібратися. Але чи варта правда ціни, яку доведеться заплатити? У потойбіччя – свої таємниці, яких живим краще не знати. Надто коли в Андрія за плечима родинна таємниця, у якій також фігурує лист.
Сюжет заплутаний, як вулички в центрі Львова, і саме в середмісті відбувається левова частка подій. Палітра персонажів вельми колоритна: мудрий єврей Яша, який торгує антикваріатом на «Вернісажі», таємнича власниця квартири Ельза Олександрівна і друзі-жартівники, які прийдуть на допомогу в скрутні моменти.
Вдало витримана інтрига, примхливий Львів, студентське життя з його намаганнями вчитися, працювати, розплутувати таємниці з того світу, любовна історія в кубі – рецепт вдалого детективного роману.
«Купальниця», Галина Вдовиченко
Кароліна з вимираючого військового містечка на Яворівщині їде в столицю до брата Роберта, щоб більше ніколи не повертатися додому. Та не все піде як по маслу: якось ворожка напророчила їхній мамі, що одна дитина буде щасливою, а інша – знаменитою. Хто є хто: Кароліна чи Роберт – невідомо.
Головній героїні не підкоряється норовлива українська столиця, зате падає під ноги примхливе місто Лева. З одного боку – простенька історія «до кави» про підкорення провінційною попелюшкою великого міста. З іншого – приклад того, чому так важливо іноді взяти gap year перед університетом і зрозуміти, до чого лежить душа.
