Критичне мислення: інструкція з використання (ВІДЕО)
Не варто вірити всьому, що читаєш в інтернеті та бачиш по телебаченню: не все з цього є правдою. Не довіряй сенсаціям, про які говорять авторитети, навіть якщо тобі здається, ніби ти знаєш мотиви цих людей. Інколи інші зацікавлені в тому, щоб увести тебе в оману. Ми впевнені, що ти цього не хочеш, тож вчися критичного мислення.
Здатність аналізувати й ставити під сумнів інформацію, яку ти сприймаєш, – чудове вміння. І не тому, що ми такі недовірливі. Зрештою, люди помиляються: щось переплутали, забули, ненароком перекрутили дані, а інформація вже неправдива. Факти слід перевіряти детально: і ті, які наводимо ми, і ті, які наводять нам.
Перед тим, як поширювати у «Фейсбуці» черговий пост про «хлопця, що посів перше місце на олімпіаді, а про нього забули в ЗМІ», потрібно перевірити інформацію і про хлопця, і про олімпіаду. Що слід зробити?
Загугли. Банально, але перший крок – перевірити дані, які тобі подали, у пошуковій системі. У цьому випадку спитай у Google про Іллю Кочергіна, Антона Ципка та всесвітні олімпіади з інформатики чи фізики. Можливо, в інтернеті є інтерв’ю з переможцями, хоча навіть у такому разі інформація з посту буде неправдивою: якщо є матеріали, то ЗМІ нікого не забули. Варто зайти на сайти олімпіад, перевірити, де й коли вони відбувалися, і знайти результати хлопців.
Перевір фото. До новин додавали світлину – її теж можна проаналізувати. Спробуй пошук по зображеннях від Google, хоча й він не завжди спрацьовує вірно: для того, щоб він не спрацював, достатньо віддзеркалити будь-яке зображення. Якщо ж картинка знайдеться, то пошуковик видасть усю наявну інформацію про неї.
Не йди за більшістю. Інколи вся стрічка новин заповнена тим самим репостом або всі твої друзі масово почали додавати до своїх аватарок рамки «Я за…» Не поспішай долучатися до такого масового руху. Пошукай відомості про людину чи подію, яку підтримують. Поширюй інформацію та виказуй підтримку тільки тоді, коли є впевненість щодо наслідків твоєї допомоги.
Не давай власним емоціям заволодіти собою. Кожна людина бачить те, що хоче бачити: ми охоче ретранслюємо інформацію, що вписується до нашого світосприйняття. У випадку з переможцями олімпіад, фейкові картинки поширювали також і ті, хто вважає медіа «продажними конторками, які пишуть на замовлення, а от про справжню гордість країни ніхто й словом не обмовився». Ті, кому такі думки імпонують, будуть репостити схожі дописи в соцмережах.
Ресурси
Онлайн-курс «Вступ до критичного мислення»
Засновники курсу вважають, що люди часто обманюють самі себе і для цього не потрібні політики чи генії реклами. Тут вчать не дозволяти іншим думати за себе та фільтрувати неправдиву інформацію.
Курс веде Олексій Карачинський, психотерапевт і військовий психолог. Онлайн-навчання складається з 15 занять.
Онлайн-курс «Критичне мислення для освітян»
Курс буде цікавий учителям, викладачам і всім, хто хоче використовувати критичне мислення в освітньому процесі. Учасники дізнаються про теорію та методику цього виду мислення, навчаться моделювати емоції під час освітнього процесу і зможуть розробляти власні методики навчання.
Викладачі курсу: Сергій Терно, доктор педагогічних наук; Наталія Степанова, кандидатка філософських наук; Сергій Горбачов, журналіст. Навчання триває 5 тижнів.
