ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

Дорослих як і дітей протягом життя періодично цікавлять запитання на кшталт «Що, звідки і чому?» Але іноді ми не встигаємо відразу дізнатися відповідь і забуваємо про них, а іноді просто банально лінуємося шукати в інтернеті, що в результаті забирає в нас можливість з’ясувати щось нове про наш світ і розширити кругозір.

Тутка вирішив взяти на себе таку відповідальність і детально розібратися в деяких найцікавіших і актуальних запитаннях на радість читачам.

1. Звідки з’явився міф про русалок?

За часів Колумба людей могло здивувати багато речей. Факт чийогось існування активно домальовувався фантазією, а можливість зруйнувати міф або спростувати будь-які навіть найнеймовірніші розповіді була сильно обмеженою. На цей момент найбільш переконливим варіантом виникнення міфів про русалок є їх деяка схожість з білухами – красивими, витонченими, неймовірно розумними і соціальними істотами, які дуже люблять грайливо «приоздоблюватися» водоростями і навіть здатні імітувати людську мову. Вони мешкають переважно в Північному Льодовитому океані, а також зустрічаються в ірландських і шотландських водах. Ймовірно, в минулому білухи взаємодіяли з забобонними матросами, яких могли збити з пантелику їх «товариськість» і водорості, що нагадували волосся.

2. Чи можна одночасно дихати носом і ротом?

У теорії це можливо, якщо довго і старанно тренуватися. Такий тип дихання частково практикується музикантами і зустрічається, наприклад, серед йогів. Однак природна реакція тіла все ж таки полягає в тому, що коли ви дихаєте через ніс, канал рота, що веде до легень, блокується і навпаки. А ось вдихати і видихати одночасно неможливо, оскільки вдихи і видихи – це перш за все зусилля легень, а не рота і носа і вони не можуть одночасно розкриватися і стискатися. До того ж трахея теж одна і пропускати повітря в двох напрямках одразу не може.

3. Чому деякі звуки нас так дратують?

Відомо, що в частотному діапазоні від 2 000 до 4 000 Гц наше вухо найчутливіше. Шкрябання нігтів по класній дошці традиційно є одним з найбільш неприємних звуків для багатьох людей, в цей діапазон потрапляє так само як і дитячий плач. Але поки достеменно невідомо, що ж все таки викликає настільки негативні емоції. У дослідженні 2006 року, відзначеному Шнобелівською премію, вчені стверджували, що ці частоти дуже схожі з тими, на яких шимпанзе передають сигнал тривоги. Вони припустили, що цією тривогою від звуку ми зобов’язані інстинктам, механізму захисту від хижаків. Але найбільш переконливим на цей момент є припущення нейробіологів про те, що від відразливих звуків порушується мигдалина – ділянка мозку, часто пов’язана з переживанням страху.

4. Чому вранці пахне з рота?

Слина – це природний захист порожнини рота. Вона вбиває і змиває бактерії з їх продуктами життєдіяльності, а також розчиняє і нейтралізує сірчисті з’єднання, що погано пахнуть. Таким чином, нескладно здогадатися,що коли ми ковтаємо слину, з рота кожного разу вимиваються мільйони бактерій і частки їжі, якими ці бактерії якраз і харчуються. Вранці запах з’являється через те, що вночі у нас в роті менше слини і ми значно рідше її ковтаємо, відповідно мікроби не знищуються, а навпаки розмножуються, накопичуються і розкладаються.

5. Чи може в мозку закінчитися місце для пам’яті?

Теоретично пам’ять може переповнитися, проте до сьогоднішнього дня не зареєстровано жодного такого випадку. У нашому мозку приблизно 2 квадрильйони байт пам’яті – якщо провести порівняння з відеокамерою, яка веде цілодобовий запис в гарній якості, то місця там вистачить на 300 років. Тому якщо говорити про кількість мов, наук, теоретичних і практичних знаннях, які ви можете опанувати за все життя, то все це визначається не кількістю років, а стараннями і завзятістю. Промовляючи фразу «мозок кипить від інформації» ми лише зізнаємося, що не вміємо ним користуватися. Щоб такого не сталося, треба вчитися розкладати все по поличках, створювати яскраві асоціації і намагатися вибудовувати свої «кімнати розуму».

6. Що було б, якби всі люди на Землі одночасно підстрибнули?

Частина енергії при приземленні повернеться назад в ноги. А ось інша розійдеться по повітрю і Землі, що призведе до деяких негативних наслідків. Розглянемо кілька з них. По-перше, прозвучить неймовірної гучності сплеск. Наприклад, 200 дБ – найгучніший звук, що був колись створений на Землі, при цьому звук реактивного двигуна досягає 150 дБ при зльоті, а наш поріг болю становить 120 дБ. Тобто розриву барабанних перетинок, швидше за все не уникнути. По-друге, Земля затрясеться і якщо стрибок трапиться поблизу узбережжя, він може викликати цунамі з 30-метровими хвилями (точнісінько як у фільмах про кінець світу). По-третє, стрибок може призвести до землетрусу в діапазоні 4-8 балів, тобто він може бути як легким, так і досить потужним для руйнування мостів, будівель і розриву ліній електропередач.

7. Чому стає смішно, коли іншим болісно?

Йдеться наприклад про чиєсь несподіване або повністю очікуване падіння – як у фільмах, коли персонаж сковзає на банані. Насправді все просто і реакція у вигляді неконтрольованого сміху – це банальний психологічний захист, механізм, який зазвичай формується ще в далекому дитячому віці при зустрічі з чимось неприємним. Основні ознаки цього захисту – заперечення/спотворення дійсності і дія на несвідомому рівні. Бачачи, як інша людина вдарилася, ми мимоволі приміряємо її біль на себе, лякаємося через це і реагуємо протилежною реакцією, щоб не запанікувати. Таким чином, можна зробити висновок, що чим «смішніше» вам в такій ситуації, тим сильніше ви насправді приміряли біль іншої людини на себе.

8. Чому деякі пісні намертво застрявають в голові?

Ознак мелодії, яка майже  запам’ятається і буде мимоволі відтворюватися в думках, декілька. Сама музика повинна бути простою, а текст – містити багато повторень і складатися з максимально коротких і простих рим. Інша важлива умова – це ритм, що змушує людину рухатися. Найбільш нав’язливі мелодії задіюють не тільки пам’ять, а й моторику. І останній аспект – психологічний. Пісня може заїсти, якщо під час її прослуховування ви відчували сильні емоції (неважливо, пов’язані з текстом або зовсім не пов’язані з ним) і повертаючись до цих емоцій трохи пізніше, підсвідомість виштовхує назовні і цю музику як асоціацію.

9. Чому собаки схиляють голову набік, коли з ними розмовляють?

Наші чотириногі друзі дуже добре читають сигнали і найменші зміни в міміці, мові тіла і голосах. Отож, коли ви лаєте за порване взуття або радісно питаєте, чи хоче ваш вихованець піти на прогулянку, він нахиляє голову, якщо не розчув і хоче уточнити тон вашого голосу, вимовлені слова або розглянути вираз обличчя. Саме тому в них так сильно розвинена емпатія і коли у господаря з собакою високий рівень довіри, любові і взаєморозуміння, останній настільки чутливий і уважний, що здатний визначати настрій і навіть сумувати разом з вами, якщо вам кепсько на душі.

10. Чому кішки люблять скидати предмети?

Згідно з інформацією з книги «Кішки» доктор Хелен Вайтлі, ця шкідлива з нашої точки зору поведінка – насправді лише прояв хижих інстинктів. Спостерігаючи за тим, як кішки граються зі спійманою на дачі здобиччю у вигляді крота або ящірки, легко помітити, що це звичайна для котячих поведінка. Коли вихованець підштовхує лапою нерухомий об’єкт на столі, він лише дає волю своєму інстинкту, підозрюючи, що одна з цих штучок може виявитися живою мишкою. Ще одним поясненням може бути і те, що кішці не вистачає уваги і коли вона зауважує, що господар завжди реагує на предмет, що впав і йде його піднімати (як правило, паралельно розмовляючи з самою бешкетницею і навіть в той час погладжуючи її), вона робить висновок, що це гарний спосіб привернути вашу увагу.

11. Чому не лоскотно, коли лоскочеш сам себе?

У статті з журналу Nature Neuroscience пояснюється: за сприйняття тактильної інформації в мозку відповідає соматосенсорна кора великих півкуль. Вчені провели дослідження, в якому виявили, що намагаючись полоскотати самих себе, ми додатково активуємо ще і мозочок. Він, в свою чергу, бере участь в прогнозі дії, тобто того, який сигнал зараз виникне на поверхні нашої шкіри. Згодом це передбачення використовується мозком, щоб не реагувати на доторки, тому ми нічого не відчуваємо. Схожі механізми є і в інших системах мозку. Наприклад, ними пояснюється, чому світ у нас перед очима залишається нерухомим, навіть незважаючи на рухи очей і голови.

12. Яким чином жалить кропива?

На листі й стеблі кропиви є дрібні волосинки, які при найближчому розгляді схожі до колючок і називаються «жалкими клітинами або кнідоцитами». На кінці кожної з цих колючок знаходиться мішечок з рідиною – сумішшю з хімічних елементів: мурашиною кислотою, гістаміном і вітаміном В4. Відчуття печіння і опіку з’являються тому, що при зіткненні цих волосків з шкірою вони ламаються і вміст мішечків потрапляє під і на шкіру, а безпосередньо мурашина кислота викликає роздратування і почервоніння. Усунути неприємні симптоми можна за допомогою нейтралізації кислоти, наприклад, лугом (содою).

13. Коли краще приймати важливі рішення – вранці чи ввечері?

Нейронаука відповідає однозначно: ранок мудріший за вечір. Під час сну відбувається безліч важливих процесів і один з них – це консолідація в пам’яті отриманої інформації за день. Вночі нервова система працює по-іншому, немає відволікальних чинників, завдяки чому вона знаходить найбільш зручний і швидкий шлях для руху імпульсів по нейронах. Простіше кажучи, ми продовжуємо думати навіть уві сні, тільки все це не відбувається в хаотичній і нервовій для мозку обстановці, а розподіляється і розкладається по поличках і прийняте на ранок рішення виявляється більш виваженим. Цією ж самою консолідацією пояснюються і віщі сни, які насправді є лише плодом ретельного опрацювання мозком інформації та прогнозом на майбутнє.

Джерело