Чому француженки не гладшають: 10 секретів для гурманок
ноді здається, що для багатьох жінок (з категорії «схильних до повноти») питання стоїть радикально: «Бути стрункою, чи бути щасливою?». Адже стрункість часто є результатом болісних обмежень: після шостої вечора нічого не їсти, хліб не їсти, солодощі не їсти, періодично дотримуватись дієт, одноманітність яких може довести до сказу, купувати дорогі «інтегратори», плакати від власної незграбності у спортзалі, конвульсивно смикаючись на килимку за спинами пружних колег по фітнес-клубу. Чи є інший шлях? Так, є. Стрункість і задоволення від життя — це не суто фрацузьке know how, але французам притаманний той savoir fair, який дозволяє їм зробити національний тренд навіть з голої цибулевої юшки та пліснявого сиру.
Здоровий глузд та любов до життя
Мірей Гільяно, авторка бестселера «Чому француженки не гладшають», яка багато років очолювала дім шампанських вин «Вдова Кліко», живе на дві країни: у США та Франції вона бачить два абсолютно різних підходи до харчування і до власного тіла. Американки сприймають їжу (я заслужила цей шоколадний торт!) як винагороду, чи як покарання (а тепер — гаруй у спортзалі і їж сою!).
Француженки, серед яких зовсім небагато огрядних жінок, вважають, що для того, аби залишатися стрункою, потрібно «просто» зробити здорове харчування частиною своєї життєвої філософії, вміло жонглюючи спожитими та спаленими калоріями, не відмовляючи собі ні в чому.
Жодних обмежень і жодних крайнощів. Легше сказати, ніж зробити? І так, і ні. Книжка «Чому француженки не гладшають» нагадала мені про мій досвід студентського життя в Італії, де теж люблять їсти смачно і якісно, виглядати на всі сто і жити довго. Злякавшись цифри на вагах, я вирішила скористатися підказками мадам Гільяно, доповнивши своїми колись напрацьованими методами. Мій результат: мінус 4 кг за перший місяць (зараз, коли я пишу ці рядки, це вже мінус 6 кг). Ось деякі основні (але далеко не всі) принципи методу.
Визначити «шкідників»
Якщо ви три тижні будете ретельно записувати те, що їсте протягом дня, то легко зрозумієте, «де заритий собака»: у Мірей Гільяно і у мене — це випічка, різне печиво і цукерки, якими ми замінюємо обід на роботі або перекушуємо просто, щоб «підняти собі настрій». У вас це може бути надмірна кількість хліба (з маслом, ковбасою, нутеллою) або шоколаду.
Визначили шкідника? Тепер обмежуйте. Якщо йдеться про фаст-фуд, то від нього взагалі треба відмовитись, а натомість дозволити собі скибку ароматного хліба з доброї пекарні, шматочок якісного чорного шоколаду, тістечко — його теж можна з’їсти, але врахувати калорійність і зробити наступний прийом їжі більш легким. Мірей Гільяно дає безліч розумних порад для того, як «перебудувати» власні відносини з їжею, сезонні меню, меню на кожен день та рекомендації щодо обмеження «потенційно небезпечних для фігури продуктів». Якщо спрощено (а наше гурманське життя складніше спрощених схем, звісно), то сніданок — це «дружні вуглеводи» і йогурт/сир/омлет і т.п., обід — «дружні вуглеводи», невелика порція білків й овочі, вечеря: овочі, білки, легкий десерт, вино.
До речі, про круасани
Просто повірте тим, хто справжні круасани куштував: 90% тієї жирної та важкої випічки, яку продають навіть у розрекламованих українських кондитерських, круасаном не назвеш. Мірей Гільяно теж не знайшла поблизу свого дому в Нью-Йорку пристойних круасанів, тому вона їх пече сама і їсть один раз на тиждень — на сніданок у неділю (рецепт є в книзі).
Половина половини
Не треба відмовлятися — фантастична ідея, чи не так? Відмовлятися від бабусиного торта або від десерта в ресторані, або від будь-чого, не треба (якщо це якісні та свіжі страви), але якщо сумніваєтесь, треба з’їсти половину порції, а якщо ви перебуваєте в активні фазі схуднення, то й половину половини. Насолода від їжі — важливий момент вашого життя, але поділ порції дозволяє вам зупинитися і спитати себе: «Це було дуже смачно, може, досить? Чи дасть мені ту ж насолоду і користь друга половина порції?»
Придбайте ваги для кухні.
Не захоплюйтесь таблицями калорійності, але пам’ятайте, що аби схуднути треба витрачати більше калорій, ніж споживати.
Вода
Ви про це чули сто разів, але підтверджую: звичайна вода повинна надходити до вашого організму регулярно впродовж дня, не менше 1,5 л, більше, якщо спекотно, або якщо ви тренуєтеся. Я не знаю достеменно як це відбувається (Мірей теж цього не пояснює), але, здається, що вода полегшує обмін речовин, допомагаючи позбутися зайвого (жирів, токсинів). Чи можна запивати їжу? Якщо вам хтось сказав, що ні, то подумайте про суп. Шлунок не має сенсора, який каже: ця рідина з води, овочів та м`яса — суп, він не впливає на концентрацію шлункового соку, а це — подрібнені й перемішані салат, котлета та вода — тут вода шкідлива, вона зменшує мою здатність до перетравлювання котлети й салату. До речі, авторка вважає, що супи — ідеальні для початку дієти, наприклад, відомий фрацузький суп з цибулі-порею: два дні ви на цьому супі — і на вагах з`являється дуже надихаючий результат. Якщо порею немає? Основна «фішка» цього традиційного супу — низька калорійнсть і м`яка сечогінна дія, тож ви можете підібрати інші овочі. Взагалі творчість, варіації на тему поєднань продуктів, способу їх приготування — основний принцип «французького» методу.
Різноманітність
Взагалі, в книжці повно розумних рецептів: щоб було смачно і не дуже калорійно. Ми часто думаємо, що здорові дієти, наприклад, середземноморська, — це не для нас, бо у нас немає (скажімо, важко знайти й дорого купити) всіляких там фенхелів, артишоків та інших заморських див. Але ж можна спробувати пошукати цікаві місцеві продукти. Мірей Гільяно вважає обмеження певними продуктами під час дієти найголовнішим фактором «кулінарної нудьги», яка змушує нас їсти більше, ніж треба. Для мене, наприклад, пошук гарних продуктів та їх приготування — така собі вступна частина до мого особистого гастро-фесту.
Якість
«Я не можу дозволити собі модних органічних продуктів», — часто думають матері, які працюють та інші жінки, які ставлять своє здоров`я на другий план після потреб усіх навколишніх від дітей/чоловіка/батьків до колег та керівництва. Модна «органіка» — лише тренд, достатньо надавати перевагу продуктам гарної якості (я намагаюсь витончено натякнути на те, що не варто нехтувати продукцією сільгоспвиробників з базару — Мірей про це говорить прямо, у Франції купувати на ринку — це норма). Що може бути важливіше за ваше здоров`я та гарне самопочуття? Не кажу навіть «щастя», бо деякі жінки вважають щастя якоюсь розкішшю, яку можна буде собі колись дозволити: потім, коли все буде добре, коли все буде ідеально, тобто насправді — ніколи. Тепер, коли ви будете їсти усвідомлено, ви не їстимете за робочим столом сосиску в тісті, поспіхом запиваючи її кавою з пакетика, бо у вас термінове (як завжди) завдання, надважливий проект чи залежність від соцмереж. Ви їстимете нормальну здорову їжу у розумній кількості. Бо якщо ви захворієте, то від цього краще вашій родині чи компанії не стане.
Почуттю голоду — ні
У дієтах найгірше, після жорсткого обмеження продуктів, — це постійне почуття голоду. По-перше, воно може виникнути просто від думки, що тепер вам «не можна» їсти. По-друге, під відчуття голоду маскується спрага (див. пункт «Вода). Мірей Гільяно радить харчуватися тричі на день, без перекусів помірними порціями дієтичних (на першому етапі) страв у достатній кількості, аби не відчувати голоду: для цього їсти треба ретельно смакуючи страви і зупинятися на половині порції, аби зрозуміти, чи вже досить (див. пункт «Половина половини»). Щодо жирів, то пам’ятаю, як мої італійські подруги казали, що для того, аби не гладшати, треба споживати не більше однієї столової ложки оливкової олії на день (для заправки салатів та приготування інших страв включно), а от котлетки та биточки краще зі сковорідки перекладати на тарелю з паперовою серветкою, аби вона ввібрала зайвий жир. До речі, страви можна присмачувати лимонним соком, або винним оцтом гарної якості (де немає карамелі та цукру).
Кава та алкоголь
Кава стала нашим вірним супутником у всіх виробничих процесах, головним персонажем незліченних мемів про продуктивність та бадьорість. Але ви впевнені, що прокинутись і бути ефективною вам допомагають 4-5 філіжанок кави на день (та ще й на порожній шлунок)? Вистачить 1-2 після їжі. Алкоголь для більшості з нас — чи не обов`язковий елемент «релаксу». Працюючи у славетному домі «Вдова Кліко», Гільяно не могла не присвятити вину й шампанському цілого розділу. Міцні алкогольні напої вона радить не вживати, оскільки вони викликають апетит та притлумлюють почуття міри. А ось келих шампанського або вина (лише один) за вечерею має терапевтичний ефект.
Рух
Мірей Гільяно стверджує, що захоплення виснажливими тренуваннями француженкам непритаманне. «Це ж нудно!» — говорить вона, радячи, все ж, робити півгодинну гімнастику щодня. Проте, краще, що ви зможете зробити — це ходити 4-5 км на день (на роботу, з роботи, чи як я — в обідню перерву) та підніматися-спускатися сходами. До речі, авторка книги дає й детальні рекомендації для жінок різного віку щодо здорового способу життя й харчування.
Інші чуттєві насолоди
Смак — це насолода, але насолоду можна отримувати від ароматів, від приємного спілкування, дотепних жартів, нових захоплень, нових вражень. Цінна ідея: не чіпляйтеся за ті захоплення, які ви мали замолоду, адже ви змінилися, чи не час знайти якісь інші, які, можливо, навіть допоможуть у справі набуття стрункості? Я, наприклад, давно хотіла зробити фото найгарніших (і, на жаль, не завжди ідеально збережених) архітектурних памяток мого міста. Тепер я роблю це, долаючи ті самі 5 км підчас обідньої перерви.
Щодо бодіпозитиву
Цей абзац — особисто від мене. Якщо ви здорові й добре почуваєтеся у тій вазі, яку вам демонструють безжальні домашні ваги, ви, звісно, маєте право заявити, що любите своє тіло таким, яким воно є. Маєте повне право ігнорувати якісь вигадані канони краси й «ідеальні» параметри, поради француженок, італійок і українок, адже всі люди різні і взагалі, головне в людині — адекватна психіка, доброта й порядність, активна життєва позиція. Я теж люблю своє неідеальне тіло. І, звісно, ніхто не заборонить мені вдягати скільки завгодно короткі спідниці чи вузькі штанці, але мені б хотілося виглядати в них краще — не для когось, а для власної втіхи. А ще легко бігати, плавати, танцювати, грати у бадмінтон як колись, а не захекуватися після перших п’яти хвилин. Худнути (і підтримувати форму!) варто тільки для себе, а не заради чийогось схвалення.
