Коли у вас важко на серці, а душа втомилася, прочитайте це…
Це немов ти прокидаєшся вранці втомленою, тому що не могла спати, коли о 3 годині ночі тебе накрила знайома самотність, до якої ти вже звикла.
І ти дивишся, як всі навколо дивуються, що ти робиш не так. Дивуються, чому ти не можеш відчувати менше. Бажаючи, щоб ти перестала бути такою чуттєвою. Заздрячи тим людям, які ні про кого, крім себе, не переживають, а ти не можеш навіть уявити, як це.
Є такі люди, які просто так сильно люблять, так сильно переживають і віддають себе іншим до останньої краплі, що їм самим нічого не залишається.
Є такі люди, які віддають частинки себе, щоб інші відчували себе повноцінними.
Є такі люди, які показують непохитну силу, коли допомагають іншим, але не можуть зрозуміти, як допомогти собі.
Це ті ж люди, які приховують свої сльози, про які ви не знаєте.
Це ті ж люди, які відчувають себе самотніми в натовпі.
Це ті ж люди, які дивляться на інших закоханих і думають, коли ж так буде і у них.
Я знаю, що чим більше людей довіряли тобі, тим менше ти довіряєш іншим. Ти навчилася покладатися тільки на себе.
Я знаю, що ти втомилася так важко старатися.
Всім здається, що це природно для тебе, але це не так.
Іноді ти думаєш, що з тобою щось не так, чому ти так сильно любиш. Але ти не знаєш, як зробити по-іншому.
Люди захоплюються тобою, безстрашною, люблячою, турботливою, але вони не бачать, як втомилися твої очі, як вичерпалася твоя віра, якою величезною стала твоя самотність.
Я хочу, щоб ти знала, що ти не така, як усі. Я хочу, щоб ти знала, що я пишаюся твоєю силою. Що одного разу це все повернеться тобі сторицею і ти зустрінеш того, хто наповнить тебе так само, як ти наповнюєш інших.
А поки продовжуй намагатися. Продовжуй триматися за той шматочок віри, який у тебе ще є. Продовжуй бути собою і не змінюватися.
У тебе є те, що дуже рідко зустрічається. Будь собою і одного разу твоя самотність зустрінеться з тим, хто подивиться в твої очі й скаже: «Нарешті!»
