Мудра притча для чутливих людей
Якщо ви ставитеся до людей з відкритою душею, завжди добрі і щирі, але у відповідь отримуєте зло, прочитайте цю притчу.
Незважаючи на те, що більшість людей в наш час дуже закриті і йдуть по головах заради досягнення своїх цілей, залишилися і добрі ранимі люди, яким важко виживати в цьому жорстокому світі. Вони намагаються ставитися до людей з відкритою душею, щиро співпереживати. Однак у відповідь вони отримують удари долі один за іншим, їм набагато важче жити. Чому ж так несправедливо?
Одного разу до сивого мудрого старця прийшла вся в сльозах молода, красива дівчина. Що мені робити? – крізь сльози скаржилася вона. – Я завжди намагаюся по-доброму обходитися з людьми, нікого не ображати, намагаюся всім допомогти, чим можу. І хоч я з усіма привітна і ласкава, але часто замість подяки і поваги приймаю від людей образи і гіркі глузування. А то і відверто ворогують зі мною. Я не винна ні в чому, і це так несправедливо і образливо до сліз. Порадьте, що мені робити.
Мудрець подивився на красуню і з посмішкою сказав:
– Роздягнися догола і пройдися по місту в такому вигляді.
– Та ви з глузду з’їхали! – обурилася красуня.
– В такому вигляді всякий збезчестить мене і ще бозна що створить зі мною. Тоді мудрець відкрив двері і поставив на стіл дзеркало.
– Ось бачиш, – відповів він, – з’явитися на людях, оголивши своє тіло ти боїшся. Так чому ж тоді ходиш по світу з оголеною душею? Вона у тебе розкрита, як ці двері. І тому всі кому не лінь без дозволу ВХОДЯТЬ в твоє життя.
І якщо бачать в чеснотах твоїх, як в дзеркалі – відображення Неподобства своїх вад, то намагаються обмовити, принизити і образити тебе. Не у кожного є мужність визнати, що хтось краще за нього. Аби не допустити змінюватися, порочна людина завжди ворогує з праведником.
– Так що ж мені робити? – запитала дівчина. – Підемо, я покажу тобі свій сад, – запропонував старець. Водячи дівчину по саду мудрець сказав:
– Багато років я поливаю ці прекрасні квіти і доглядаю за ними. Але я жодного разу не помічав, як розпускається бутон квітки, хоча потім я і насолоджуюся красою і ароматом кожної з них …
Так і ти будь – подібна квітці: розкривай своє серце перед людьми не поспішаючи, непомітно.
Дивись, хто хороша людина і гідний бути другом тобі і творить тобі добро – тому і відкривай свою душу, а ті хто обриває пелюстки і топче ногами …
Ті, яких ти бачиш, що вони грубі, непорядні і невдячні – від тих ЙДИ, і нічим їм не допомагай.
Не кожну людину потрібно пускати в своє життя, грубих людей варто тримати за зачиненими від них дверима своєї душі …
