Потихеньку я починаю розуміти, що не варто реагувати на все, що мені не подобається
Поступово я починаю розуміти, що це, напевно, і є ознакою справжньої зрілості, коли ти віддаєш перевагу піти замість того, щоб розквитатися.
Поступово я починаю розуміти, що та енергія, яку ми витрачаємо на те, щоб реагувати на все погане, що відбувається в нашому житті, виснажує нас і заважає помічати дійсно прекрасні речі і події. Я не можу бути «загальною чашкою чаю» і не можу змусити всіх людей на світі ставитися до мене так само добре, як ставлюся до них я.
Поступово я починаю розуміти, що спроби «перемогти» кожного – це марна трата часу і енергії, і не приносить нічого, крім відчуття порожнечі.
Поступово я починаю розуміти, що той факт, що я ніяк не реагую на те, що мені не подобається, зовсім не означає, що я це приймаю або погоджуюся. Це всього лише означає, що я вище за все це. Я просто виношу урок з подій, щоб запам’ятати його на все життя.
Я вибираю бути кращою. Я вибираю душевний спокій, тому що це те, в чому я дійсно потребую. Мені більше не потрібні драми. Мені не потрібні люди, поруч з якими я відчуваю себе недостатньо хорошою. Мені не потрібні битви і аргументи, мені не потрібні фальшиві відносини. Поступово я розумію, що іноді промовчати – це сказати навіть більше, ніж всі.
Поступово я починаю розуміти, що коли ми реагуємо на те, що нас хвилює, ми віддаємо комусь владу нашими емоціями. Ви не можете контролювати вчинки і слова інших людей, але ви можете контролювати свою реакцію. Ви можете контролювати, як ви з цим справляєтеся, як сприймаєте, наскільки близько приймаєте до серця. Поступово я розумію, що по-великому рахунку те, що відбувається нічогісінько не говорить про нас, а, скоріше, про інших людей, які образили або засмутили нас.
Поступово я починаю розуміти, що всі наші розчарування послані нам виключно для того, щоб навчити любити самих себе. Це обладунки, які потрібні нам, щоб вижити в цьому світі. Вони врятують нас, коли хтось спробує похитнути нашу впевненість або змусити нас почувати себе поганими людьми.
Поступово я починаю розуміти, що навіть якщо відреагую на те, що відбувається – це нічого не змінить. Я не змушу людей різко полюбити себе або поважати. Це не зможе, як по велінню чарівної палички, змінити їх думку. Іноді краще просто дозволити всьому залишитися як є, дозволити людям піти, не воювати, не пояснюватися, не вимагати відповідей і не очікувати розуміння.
Поступово я починаю розуміти, що життя стає набагато краще, коли ви зосередитеся на тому, що відбувається всередині вас, а не навколо. Працюйте над собою і своїм внутрішнім світом, і ви прийдете до усвідомлення того, що не відповідати і не реагувати навіть на самі незначні речі, які вам не подобаються – це запорука щасливого і здорового життя.
