Повчальна притча про сенс вибачення
А ще менше з нас задає собі питання: “Чи варто прощати?” У більшості випадків ми просто ображаємося і обриваємо спілкування з кривдником. Але насправді той, хто прощає, робить в першу чергу добро для самого себе. Багато психологів говорять, що через образи розвиваються дуже важкі хвороби, так як це дуже сильні емоції, які здатні впливати на тіло.
Пропонуємо вашій увазі дуже цінну притчу про силу прощення. Прочитавши її, ви, можливо, нарешті вирішите пробачити своїх кривдників і почнете жити щасливо!
Ангел посміхнувся. І посмішка його була доброю і такою світлою.
– Знаєш, Авраам, – сказав він, – людина не може проклясти іншу людину.
Я з побоюванням подивився на нього: До чого це він хилить?
– Людина взагалі не може нічого зробити з іншою людиною, – він знову посміхнувся, – навіть якщо вб’є її.
Я не розумів на що натякає Ангел, але продовжував слухати його з цікавістю.
– Людина не може вселити іншій людині свої думки. Не може змусити дивитися на світ своїми очима, не може переконати іншу людину в своїй правоті.
Я заперечив:
– Але ж так буває часто.
– Ні, – похитав головою Ангел, – це той, інший, може повірити тобі. Ти – безсилий.
Ангел помовчав, дивлячись кудись у далечінь, потім продовжив:
– Зробити щось з іншою людиною – це не під силу людині. Так задумано Богом, подобається тобі це чи ні.
Він замовк, але мені хотілося пояснень.
– І?... – запитав я, показуючи, що хочу почути його думку.
– І все, що людина робить іншій людині, – вона робить сама собі.
– Як це? – не зрозумів я.
– Дуже просто. Проклинаючи іншого, ти проклинаєш себе. Надихаючи іншого, ти надихаєш себе. Ображаючись на іншого, ти ображаєш себе. Даруючи іншому, ти даруєш собі. Це закон Божий.
– Чий?
– Його… – Ангел показав рукою кудись в небо.
Ми помовчали.
– Чи правильно я зрозумів, – запитав я, – що, прощаючи іншого, я прощаю себе?
– Правильно, – кивнув головою Ангел.
Я замислився. Потім подивився на Ангела і сказав:
– Але я хочу пробачити. Правда, хочу.
Ангел похитав головою.
– Щоб уміти прощати, треба знати, що таке прощення, Авраам…
Мені стало цікаво.
– А що таке прощення?
– Прощення? – перепитав Ангел. – Це радість.
Я глянув на Ангела. Можливо, він вперше захворів? Або як це у них там називається?
Ангел посміхнувся.
– Ні, Авраам, я не жартую. Прощення – це радість. Радість любові.
Він подивився в небо і додав:
– Це коли ти можеш зітхнути на повні груди, засміятися і сказати: «Спасибі! Спасибі тобі за те, що ти зробив для мене. Якщо захочеш, можеш зробити мені це ще раз! І ще! Можеш це зробити для мене це стільки раз, скільки захочеш! І кожен раз я буду повторювати тобі: Дякую!»
Я дивився на свого ангела, що стояв з розправленими крилами на краю нашої нескінченної дороги, і чомусь мені стало дуже легко, навіть радісно. Напевно, тому що я стояв з ним поруч, слухав його мелодійний голос і розумів – все буде добре!
Нехай у вас все буде добре!
