Сила віри і молитви за допомогою освяченої води зцілюють душі людей від гріхів
– Празник Богоявлення Господнього у народі більш відомий як Водохреще чи Йордан, – розповідає Митрополит Ігор. – Ми святкуємо цей празник тому, що Ісус Христос хрестився у ріці Йордані. Хрестив Ісуса святий Іван Хреститель (Предтеча), празник якого святкуємо відразу після Водохреща. Не хотів Іван хрестити Ісуса, бо розумів, що перед ним – Бог, якого не гідний торкатися, але Ісус запевнив Івана, що мусить виконати це пророцтво. То було Хрещення на відпущення гріхів, і поряд з безгрішним Ісусом стояли грішники. Згодом Ісус, який був без гріха, взяв на себе гріхи усього світу… Коли Ісус вийшов з води, відкрилося небо і пролунав голос з небес: «Це є Син мій улюблений, якого Я собі вподобав» (Мт 3,17). Дух Святий у вигляді голуба зійшов на Ісуса. Відбулося Богоявлення Господнє, об’явлення Святої Трійці: Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Духа Святого. У молитвах, якими освячуємо воду, точніше, це чинить Святий Дух, ми промовляємо, що свячена вода гріхи відпускає.
– Тому священики освячують воду, яка стає цілющою…
– Саме так. Сила віри і молитви за допомогою води зцілюють душі людей від гріхів. Тому у празник Богоявлення споживаємо освячену воду і окроплюємо нею християн та їхні помешкання. Свячену воду треба застосовувати упродовж року. Не лише вживати її на Водохреще. Годиться, щоб нею причащатися протягом року, навіть кожного дня споживати її з великою вірою у Провидіння Боже. Слід пам’ятати, що свячена вода зцілює від недуг фізичних та тілесних.
– Свячена вода має особливу структуру, бо може триматися рік чи й більше і не псуватися. Не лише структура, а й властивості свяченої води людям незбагненні…
– Дехто вважає, що вода свячена не псується, бо священики занурюють у неї срібний хрест, але не лише срібним хрестом освячуємо воду, а й дерев’яними хрестами. Та й на великі Йорданські Водосвяття застосовуємо свічі, потім дихаємо на воду, як символ Духа також занурюємо пальці, складені у вигляді символу “Ісус Христос”, а в кінці занурюємо хрест. Це обряди святої Церкви, які силою Святого Духа, із приписаними молитвами освячують воду.
Не треба прагнути пояснювати, чому так відбувається, бо це насамперед велика сила віри і молитви.Тут відбувається дія Святого Духа. Коли йдеться про зцілення, розуміємо, що не вода зцілює, але Господь. Людина вип’є води і вірить, що це їй допоможе — так, але людині завжди допомагає Господь Бог через її віру і воду, освячену Церквою в ім’я Боже.
– У Навечір’я Богоявлення, 18 січня, ми приходимо у церкву, щоб зачерпнути води, набираємо в посуд свяченої води. Наступного дня, на свято Богоявлення, стараємося почати день із ковтка Йорданської свяченої води. Традиційно у цей день, окрім візиту до храму, багато християн вирушають до водойм, аби зануритися у воду, щоб отримати благодать Божу на весь рік. Кажуть, що так сміливо занурившись в ополонку на Йордан, можна зцілитися повністю. Чи то правда?
– Не зовсім правда (сміється). Занурюватися у воду на празник Богоявлення корисно для здоров’я, але важливо це робити правильно, щоб не переохолодитися й не заробити собі якісь хвороби. Насамперед треба пам’ятати, що занурюватися у холодну воду потрібно з головою, повністю, щоб усі частини людського тіла перебували в однаковому положенні. З іншого боку, не всім можна стрибати в ополонку. Довго перебувати у крижаній воді категорично забороняється, а опісля треба зігріватися гарячим чаєм. Важливо, аби занурення в ополонку на Йордан було з вірою, на здоров’я і з любов’ю до Бога… Треба просити Бога в молитві, щоб простив гріхи й обновив душу і тіло. Для здоров’я добре те, що чинимо з вірою в Бога.
– Ви занурюєтеся в ополонку на Йордан?
– Ні (сміється).
– У народі кажуть, що порядні господині мають все випрати вдома до Йордану, бо тиждень після Водохреща вода вся свячена і прати не можна…
– Такого нема написано, щоб тиждень не прати після Йордану (сміється).
– Люди традиційно відвідують храми у цей день і запрошують священика до своїх помешкань, аби окропити їх свяченою водою. Відрізняється процедура освячення квартири, яка ще не була освячена, і тієї, яку вже священик освячував?
– Дещо відрізняється обряд, бо освячувати квартиру вперше – триваліше і з відмінними обрядами-приписами. Якщо люди мають бажання освятити своє помешкання вперше, потрібно заздалегідь попередити про це священика, бо це – довший обряд. Коли священик кропить свяченою водою, скажімо, квартири у багатоквартирному будинку, то він фізично не може приділити багато часу кожній родині. Колись у Вінниці я не міг освятити багато квартир за день, бо греко-католиків не так багато, й живуть на віддалі за різними адресами. Тому на день реально було освятити 5-7 квартир і приділити людям належну увагу. Священик повинен запитати, хто живе у квартирі, чи люди вінчані, чи діти хрещені, чи ходять до церкви, чи є мир і спокій у сім’ї… Має знайомитися з парафіянами і допомагати у їхньому духовному житті.
– Коли у родинах сварки і неспокій, кажуть, треба покликати священика, щоб окропити хату свяченою водою…
– Але не лише вода і священик допомагають. Не можна розраховувати на те, що прийшли-освятили — і буде мир і спокій. Люди повинні очищати свої душі від негативу, а це – велика праця. Священик і свячена вода не допоможуть, якщо люди не змінюватимуться. Треба частіше заглядати у своє сумління, аби побачити, наскільки освячена твоя душа.
