Старість на порозі, перезавантажимо мізки
Хто, коли, навіщо і чому вбив нам в голову думки, що, мовляв, молоді живуть, а літні – доживають? Вони теж живуть – тим життям, яким можуть і хочуть. І це життя може бути й активне, і цікаве
Вікові періоди
«Щоб у старості виконати своє призначення і впоратися зі своїм завданням, – писав Герман Гессе, – треба бути згідним зі старістю і з усім, що вона приносить із собою, треба сказати їй “так”. Без цього “так”, без готовності віддатися тому, чого вимагає від нас природа, ми втрачаємо цінність і сенс своїх днів і обманюємо життя»
За чинними сьогодні критеріями всесвітньої організації охорони здоров’я, вік від 75 до 89-ти років вважається старістю. Йому передує літній вік – від 60-ти до 74-х років. Понад 89 років – це вже довгожительство (до речі, у давніх греків віком старості вважався час від 43 до 63-х років, у Стародавньому Римі – від 60-ти років).
Наведу витяги з інтерв’ю, названого «Таємниці молодості по-німецьки». Професор Ріхард КЛАТ, засновник німецького товариства “Здоров’я та профілактика” (Баден-Баден) на питання: «чи реально боротися зі старінням?» відповів: «на процес старіння впливають спадкові фізичні і психічні властивості, а також соціальне та природне середовище, яке оточує людину. Змінити це, як нам хочеться, ми не можемо. Але виробити правильну тактику поведінки, яка уповільнює старіння, – в наших силах. І чим раніше почати їй слідувати, тим відчутніший результат. Досвід Європи показує, що прихильність до розумного способу життя дає дивовижні результати.
Сьогоднішні 75-річні жителі розвинених країн за своїми можливостями наближаються до можливостей їх 65-літніх співвітчизників 20 років тому. Тобто, за два десятки років старість відступила на десятиліття. По-моєму, непогано».
Вчені переконані, що процеси старіння набагато більше залежать від способу життя. Повільніше старіють ті, хто фізично і розумово активний, хто живе в стабільних соціальних умовах, дотримується помірності в їжі та вживанні алкоголю.
Вік «Як ви добре виглядаєте!»
Багато літніх абсолютно справедливо вважають, що старість починається тоді , коли людина сама відчує себе старою. Довкола мене живуть чимало жінок у віці старше 70 років. Одні кажуть: я вже зовсім стара, мені нічого не хочеться; навіщо щось робити – молоді роки не повернути; мені жити не хочеться, старість – є старість; я така страшна стала, зовсім в стару перетворилася; і т. д.
Інші міркують так: треба щось з собою робити, не хочу перетворюватися в стару; мені все цікаво, я люблю все нове, незважаючи на вік; подумаєш – вік, мені ж не сто років; радію всьому, що мене оточує, хочу їздити і багато пізнавати та ін. У третіх – своє життєве кредо: я відчуваю себе молодою, незважаючи на вік. «ICH FÜELE MICH JUNG» – кажуть німецькі жінки. А якщо простіше, то потрібно змиритися з тим , що у жінки, крім молодості та зрілості, є ще один вік: “Як ви добре виглядаєте!”.
Чоловіки мовчать, не привертаючи особливої уваги до своєї лисини, сивини, зморшок, другого підборіддя, живота, що заважає застібати піджаки та ін. одяг. Правда, якось один чоловік К, відповідаючи на запитання, коли він відчув наближення старості, поділився своєю таємницею. Одного разу, (йому вже було за 60), будучи в гостях, він познайомився з однією милою жінкою, і обидвоє відразу відчули, що одне одному сподобалися. Вона дала йому свою адресу з надією на зустріч. Вранці, глянув на адресу, встановивши, що до неї треба їхати з двома пересадками, він раптом зрозумів, що йому не хочеться нікуди їхати й ускладнювати собі життя.
«Ось тоді-то я зрозумів, що постарішав, і це стало початком нового етапу в моєму житті, званого «насувається старість». Деякі чоловіки, навіть сімейні, підійшовши впритул до літньому віку, шукають пригод, що називається «сивина в бороду, біс – у ребро». Вони починають зустрічатися і вступати в близькі стосунки з молодими жінками, вважаючи, що вони, тим самим, затримують своє старіння. В житті ж найчастіше, після закінчення деякого часу, такі стреси є причиною передчасних інфарктів, інсультів і розчарувань. А це все наближає старість.
Чоловіки і жінки похилого віку, які освоїли комп’ютерні премудрості, активно шукають в Інтернеті всілякі поради щодо збереження здоров’я, попередження старості, профілактики хвороби Альцгеймера, правильного харчування і т. д., загалом, всього не перелічити. Деякі підписуються на професійні розсилки: «Як запобігти старінню», «Як схуднути», «Палеодієта», «Фітнес для обличчя», «Як полюбити себе» тощо. Друзі, знайомі, а інколи і малознайомі люди (випадково отримавши ту чи іншу електронну адресу) пересилають одне одному всілякі поради та рекомендації по електронній пошті, обмінюються думками.
Зустрічаючись, вони дискутують, особливо, коли читають діаметрально протилежні повідомлення про те, що, наприклад, австралійські вчені радять одне, а американські або ізраїльські — абсолютно інше (наприклад, з приводу підвищеного холестерину: чи має він значення, чи ні; чи корисні яйця заодно з помідорами чи ні; розвиваються ракові клітини від вживання смаженого чи ні, і т. д.). Дискусії йдуть навколо питань про пиття: скільки людина повинна випивати рідини в добу: літр, два або навіть три? І раптом… бабах і надходить інформація від …ських вчених, що досліджували 8000 чоловік: пити потрібно помірно, а то може навіть наступити питтєвий колапс та ін.
Нещодавно на багатьох сайтах були опубліковані «Поради кардіолога», навколо яких велися жваві дискусії. Багато хто вважає їх найбільш розумними, особливо для людей похилого віку – випивати за можливості до 1 літра води на добу, тобто у кожного своя норма споживання – ось і потрібно її дотримуватися. Наводжу ці поради, які, як мені вони здаються, абсолютно прийнятними: «Дуже важливо вибрати правильний час, щоб пити воду: 2 склянки води після пробудження – сприяють активізації внутрішніх органів; 1 склянка води за 30 хвилин до їжі – сприяє травленню; 1 склянка води, перш ніж приймати ванну – допомагає знизити артеріальний тиск; 1 склянка води перед сном – дозволяє уникнути інсульту або серцевого нападу».
Які ж рекомендації можна дати людям, яким за 60 років?
Сьогодні цих рекомендацій публікується стільки, що їх неможливо навіть перелічити, а тим більше виконати. Вони активно поширюються в різних соціальних мережах. Добре б вибрати те, що найбільш прийнятне для вас. Адже у літніх людей є своя задача, яка надає сенс їх існуванню, робить посильним участь в житті в тому середовищі, де вони опинилися в літньому віці. Не втратити інтерес до життя – ось що стає визначальним у літньому віці.
Як писав психолог Емерсон, «людина являє собою те, про що вона протягом цілого дня думає». Саме думки створюють з нас здорових або хворих, щасливців або бідолах, переможців чи переможених.
Тому непогано було б відмовитися від таких, наприклад, звичок,:
думати про погане.;
скаржитися на життя;
налаштовувати себе на невдачу;
спілкуватися з людьми, які вбивають вашу самооцінку;
думати про те, що скажуть інші;
проводити весь вільний час в чотирьох стінах;
постійно поспішати;
порівнювати себе з іншими;
зациклюватися на минулому.;
купувати і зберігати непотрібні речі, перекладати відповідальність на інших і заздрити. Як відомо, заздрість це почуття – одне з семи смертних гріхів (з Біблії), яке роз’їдає людину зсередини і позбавляє його спокою.
Моя 17 – річна онука, мене якось запитала:
«Бабуся, що ти відчуваєш у своєму віці? Ти у мене зовсім не стара, але все – таки, розкажи мені про свої відчуття в старості».
Я трохи розгубилася, і навіть відразу не змогла їй відповісти. Внучка теж зніяковіла, думаючи, що вона мене чимось образила, але я їй сказала, що зовсім не відчуваю себе старою, тому обдумаю це питання і напишу їй листа.
Перезавантажте свої мізки на сприйняття цих порад.
Радійте кожному дню, коли ви прокидаєтеся в своєму ліжку, ходіть на своїх ногах у своїй квартирі, а не в будинку для престарілих. Не бурчіть з різних приводів. Поважайте своє минуле, згадуйте, але не зациклюйтеся на ньому.
Живіть справжнім, дотримуючись девізу: «Життя тут і тепер». Тільки в сьогоднішньому дні ми можемо вирішувати якісь питання. Вчорашній день вже пройшов, а завтрашній може навіть і не наступити. Завжди пам’ятаєте приказку: «Бажання має тисячі можливостей, а небажання – тисяча причин». Ставте собі завдання і намагайтеся відповідно до своєї міри сил і можливостей виконати справи, намічені саме на сьогодні.
Насолоджуйтеся спілкуванням зі своїми онуками, давайте їм добрі поради , але не «влазьте» у їх виховання, тим більше тут в іншій країні. Дозвольте вашим дітям самим виховувати своїх нащадків.
Не нав’язуйте дітям ваше сприйняття проблем «а от раніше ми робили так…».Займайтеся відповідно до своїх можливостей самі своїми проблемами, не навантажуючи дітей і онуків.
Не гнівіть Бога: дорожіть тим здоров’ям, яке у Вас є. І ще – любіть самі та робіть все для того, щоб вас щиро любили і цінували. Не обтяжуйте близьких людей своїми проблемами.
