Теплі Історії, які здатні повернути Віру в людяність і добро
Але в той же час, гарний настрій, подяка і інші приємні почуття передаються так само і мають такий же «вірусний» ефект, просто ми зустрічаємо їх набагато рідше. Але вони є, і ось тому підтвердження.
Іду вранці додому. На під’їзді оголошення: «Дорогі сусіди! Сьогодні приблизно о 9.20 біля вхідних дверей були загублені 120 грн. Якщо хто знайшов, занесіть, будь ласка, в кв. 76 Антоніні Петрівні. Пенсія 1500 грн». Я відкладаю 120 гривень, піднімаюся, дзвоню. Відкриває бабуся у фартуху.
Тільки побачила мене, відразу обніматися, голосити і в сльози щастя. І розповіла: «Пішла за борошном, повернувшись, виймала ключі біля під’їзду – гроші, напевно, і загубила». АЛЕ! Гроші брати відмовилася навідріз! Виявилося, за кілька годин я вже шостий (!!!) «знайшов» Бабусині гроші! Люди, я вас люблю за те, що ви такі!
Якось побачив на вулиці бабусю, яка продавала лише єдину кімнатну квітку – фіалку. Стало її шкода, заплатив в 10 разів дорожче, ніж вона просила. Вона зі сльозами: «Побігла я в магазин – куплю дідові ковбасу». Приніс квітку додому, на наступний ранок вона розцвіла.
Ніколи не вважала себе навіть симпатичною. Нещодавно мій наречений забув роз’єднатися після нашої телефонної розмови. І я чула, як він розповідає про мене сусідові по кімнаті. Яка я сьогодні гарна і як йому взагалі світло поруч зі мною. І як сильно він мене любить. Я аж розплакалася. Перший раз відчула себе красивою.
Ми з подругою були в торговому центрі і виграли по м’якій іграшці в рекламній вікторині. Йшли і побачили розумово відсталого хлопчика з татом та віддали іграшки йому. Він сказав «Спасибі». Його батько мало не розплакався. Виявляється, хлопчик не розмовляв кілька місяців.
Кілька місяців тому у мене діагностували облисіння. Після курсу теpапії я повністю втратила волосся. Страшно було уявити, як я піду в школу і як все будуть витріщатися на мене. Але в перший день, коли я зібралася піти в школу, біля будинку мене чекали десять моїх друзів – всі з повністю поголеною головою. Двоє з них – дівчатка.
Працюю в кафе швидкого харчування. Сьогодні вранці чоловік підійшов до каси і сказав: «За мною стоїть дівчина, я її не знаю. Але я хотів би заплатити за її каву. Передайте їй «Доброго дня». Ця дівчина сильно здивувалася спочатку … а потім зробила те ж саме для наступної за нею в черзі людини. І так 5 разів поспіль!
Напередодні мого дня народження 9-річна сестра весь день бігала з палаючими очима, так хотіла вручити мені подарунок. На ранок я, як завжди, пішов її будити в школу. І сказав: «Ти вже можеш вручити мені свій презент».
Ще не встигнувши відкрити очі, вона потягнулася і обняла мене своїми маленькими ручками. Потім залізла під подушку і дістала конверт з написом: «Дорогому братові на день народження!».
Відкривши, я виявив одну купюру в 5 доларів, дві купюри в 100 гривень, одну купюру в 50 гривень. Це були абсолютно всі її гроші. Я її міцно обняв і довго так лежав, щоб вона не бачила моїх сліз.
Давно не було такої грози, як сьогодні. На роботі сказали, що хтось треться біля моєї машини. Я кинувся на вулицю. Все було як і раніше, крім люка в даху: хтось засунув його щільніше, щоб машина не постраждала в негоду.
Давайте робити один одному маленькі приємності. Від цього не тільки наші душі, але і весь світ стане світлішим і добрішим.
