Велика любов приходить після великої помилки
Річ в тому, що іноді нам потрібна велика помилка, що наблизить нас до Кохання всього нашого життя. Нам потрібно розбитися, щоб зрозуміти, як ми хочемо «зібратися» назад. Важливо те, яка людина пробуджує в нас любов.
«Може, наші помилки і творять нашу долю», – говорила Керрі Бредшоу. Може, нам спочатку потрібно розбитися, щоб нарешті стати одним цілим. Велика любов приходить після великої помилки. Найгірший вид любові – це коли ми будуємо великі надії, вкладаємо багато енергії лише для того, щоб зрозуміти, що все це марно.
Серце розбивається на мільйон шматочків і ми запитуємо, чому нічого не вийшло. Так, ми часто помиляємося в любові.
Ми вибираємо людей на підставі тих уроків, які повинна засвоїти наша душа. Ми не можемо легко змінитися, не можемо розкрити мозок і виправити там потрібне. Це може статися тільки тоді, коли залишаємося тільки ми і наші жалі.
Можливо, це не стільки помилка, скільки потреба краще зрозуміти, ким ти є, як ти любиш, що тобі потрібно від любові. Річ в тому, що нам потрібна велика помилка, яка наблизить нас до Любові всього нашого життя.
Нам потрібно розбитися, щоб зрозуміти, як ми хочемо «зібратися» назад. І часто ця найбільша помилка – це стосунки, які ми і не повинні були розпочинати або хоча б повинні були завершити набагато раніше. Але ми цього не зробили і не тому, що та любов була нашою долею.
А тому, що без неї ми б ніколи не зрозуміли, що таке справжня любов. У нас завжди є вибір залишитися у стосунках і це постійна боротьба характерів та ідеалів.
І скільки б ми не сподівалися, що на цей раз все закінчиться по-іншому, так не виходить.
Тому що не судилося.
Наша помилка повинна закінчитися, зазвичай дуже гірко, зазвичай катастрофічно важко. Її мета – розбити нас до останнього шматочка і кинути виклик нашим уявленням про кохання. Ми повинні подумати над деякими запитаннями: а що пішло не так, чим насправді є для нас любов.
І це відбувається не за одну ніч, а поки ми не усвідомимо правди і не перестанемо від неї ховатися. Це той стан, коли ми знаємо, що можемо подарувати комусь свою любов, але також можемо піти з високо піднятою головою і впевненістю, що ми знайдемо когось більш достойного.
Тому що Любов всього нашого життя чекає на нас і коли ми її зустрінемо, то вже не будемо питати себе, чому нам довелося пережити стільки любовних страждань.
Ця любов прийде, коли ми нарешті повіримо, що заслуговуємо на те, чого хочемо.
Це буде зовсім по-іншому. Адже і ми, переживши хворобливий розрив, вже по-іншому будемо до неї ставитися.
Ми будемо шукати миру і спокою, а не пристрасті та вогню.
Ми не будемо чіплятися до зовнішності, а будемо звертати увагу на ту енергію, яку людина приносить в наше життя.
Повільно ми почнемо розуміти, що неважливо, хто ця людина, а важливо те, яку людину вона пробуджує в нас. Вона повинна робити нас кращими.
Вона повинна надихати. І тоді ми зрозуміємо, що найбільша помилка в нашому житті стала зіркою-дороговказом до найбільшого Кохання нашого життя.
