Все, що доля призначила вам, до вас обов’язково повернеться!
Люди дуже сильно бояться втрат і розлук та і паузи з усякою невизначеністю часто спричиняють нам панічний жах. «А раптом у моєму житті більше ніколи і нічого не буде?» Буде, неодмінно буде. Якось буде – це вже точно, а щоб було краще, ніж просто «якось» потрібно попрацювати.
Кажуть, що всі уроки найкраще даються на відстані. В ідеальному випадку, звичайно ж, до стосунків потрібно готуватися, як, втім, і до всіх інших важливих етапів і подій нашого життя, але це вже кому як пощастить, хто знає, що нам там доля наготувала. Комусь вдається набути необхідних знань до доленосної зустрічі, а іншим доводиться вогнем, водою та мідними трубами своє щастя відвойовувати у життя, не так все це важливо насправді. Хочу звернути вашу увагу, що іноді краще зробити паузу і приділити увагу опануванню матеріалу окремо замість того, щоб спільно зруйнувати те, що і так ще не зміцніло.
Не треба боятися розлук! Все, що ваше, обов’язково повернеться. Тиждень, місяць, рік – не має значення. Все ваше обов’язково повернеться, точніше, воно по-справжньому нікуди не зможе втекти. Начебто вирішили, що все, кінець, а життя постійно зіштовхує і зіштовхує вас на шляху. Але близько одне до одного підійти не дає, тому що кожному з вас потрібен час, щоб дозріти. Дозріти одне для одного або для інших партнерів – ніхто не знає, чим в результаті закінчиться ваша пауза. Часом крапки перетворюються на коми, а іноді зависають у повітрі неоднозначними трьома крапками… Ми сильно боїмося розлук, але ще сильніше ми боїмося зближень. І
ось тут напевне спробуй вибрати з двох лих менше. Крок назустріч – руйнуються особисті кордони, розчиняється его, де ти, де він – та хто б таке знав, страшно. Два кроки назад набагато безпечніше, ось так і танцюємо – крок вперед, два назад. Підійти близько і відштовхнутися, найбільше на світі бажати бути поруч, але так і не зважитися зробити крок у невідоме. Щ
об підпустити близько іншу людину, необхідно вчитися пізнавати самого себе. У кожному з нас є і світло, і тінь. Навчитися приймати свою тінь, навчитися любити того, хто всередині, навчитися бути вдячним тому, що вже є в кожному з нас. Часто ми кидаємося завойовувати іншу людину, ще добре навіть і не пізнавши себе. Навіщо кидатися? Навіщо завойовувати?
Заглиблюйтеся, вивчайте те, що є всередині кожного з нас, прийде весна і квіти розцвітуть самі. Люди не зустрічаються випадково, кожна зустріч має якийсь сенс, тільки ось що за сенс – не завжди вдається розгадати, в крайній мірі не відразу. Велике бачиться здалека. Чим глибший і витонченіший світ ви відкриваєте в собі, тим більш стійким (але не бездушним) стаєте до змін зовнішнього середовища. Якщо всередині світить сонце, то чи є різниця, яка погода за вікном? Пам’ятаєте, який напис був на перстні царя Соломона?
«Все проходить і це теж пройде!» Паузи одного разу закінчуються, розлуки знову змінюються зустрічами, якими зустрічами – час покаже, а поки кожному з нас є над чим працювати. Розвивайтесь, розквітайте, розкривайте закладений у вас потенціал, вчіться дарувати тепло і турботу своїм рідним, а момент, коли кохання прийде саме, обов’язково настане!
