ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

Бажання відкладати "на потім" важливі справи, при цьому замінивши їх менш "складними" та "важливими", в психології називають прокрастинацією. Яскравий приклад прокрастинації ― це, наприклад, перевірка пошти, коли Вам потрібно писати важливий звіт, прибирання на робочому столі, коли необхідно закінчити великий робочий проект.

  "Нічого не відкладайте на потім, бо потім вам легше не буде"

Як працює прокрастинатор?

Виконання завдання: Включити комп’ютер ― зробити чай (поки завантажується комп’ютер) ― мало чаю залишилось, треба піти в магазин купити ― куплений чай заварити ― сісти за комп’ютер ― відкрити браузер ― перевірити електронну пошту ― зайти на свою сторінку у всіх можливих соцмережах (може, щось новеньке з’явилося за останні півгодини) ― переглянути новини, додані фото, перечитати статуси, порахувати лайки і т.п. ― от і чай охолов ― знову заварити гарячого… І так до безкінечності. А до виконання завдання руки так і не доходять...
 

Прокрастинація ― це неефективна трата часу, коли людина і не працює (щось робить, але не те, що потрібно), і ніби не відпочиває. Цим прокрастинація відрізняється від ліні та зволікання.

Прокрастинація властива кожній людині й до певної міри вважається нормою. Великою проблемою вона стає тоді, коли переростає у звичний робочий стан. За даними психологів хронічною формою прокрастинації страждає 20% дорослого населення. Хороша новина полягає в тому, що це не вроджена, а набута форма поведінки, а отже, з симптомами прокрастинації можна і треба боротись.

Перш ніж перейти до методів боротьби з прокрастинацією, розглянемо причини її виникнення.

Чому лінуємось?

1. Нецікава, нудна робота: "Не подобається ― не роблю".
2. Невміння правильно розставляти пріоритети.
3. Відсутність життєвих цілей, особистих прагнень і, як наслідок ― брак енергії, депресивний стан і сумніви у важливості тієї чи іншої роботи.    
4. Нездатність до організації ― ні особистої, ні професійної.    
5. Страхи і фобії: страх перед невдачами, страх успіху, страх перед чимось новим, страх болю, сором’язливість… Словом, список величенький. У кожного прокрастинатора ― індивідуальний.
6. Невміння приймати рішення.    
7. Схильність до перфекціонізму. 

МЕТОДИ БОРОТЬБИ З ПРОКРАСТИНАЦІЄЮ:

1. "Ви не можете вирішити проблему, поки не визнаєте, що вона у вас є" або Усвідомлення проблеми. Головне ― це ваше бажання попрощатись з нею, а далі буде легше.
2. "Одне сьогодні — краще двох завтра" або Планування. "Ніби мені більше нічим зайнятись" ― скажете ви. От власне, що зайнятись є чим, але все руки не доходять. Замість бездумно просидіти півдня за комп’ютером, слідуйте плану. Хай планування завтрашнього дня стане першим кроком до організації роботи. Це не мусять бути якісь грандіозні чи недосяжні плани ― все в міру. Досить зробити простий, мінімально упорядкований план ваших щоденних справ. Step by step...
3. "І один у полі воїн" або Мінімізація перешкод. Обмежте кількість зовнішньої інформації, дайте відсіч "пожирачам" вашого часу. Телевізор, телефонні розмови, інтернет, друзі, сусіди ― серйозні чинники, які заважають реалізувати задумане. Спробуйте створити собі атмосферу безлюдного острова, де нагородою за зроблену роботу буде вогонь та їжа.   
4. "Тільки пряник і ніякого батога" або Позитивний стимул. Більшість психологів для отримання позитивного результату рекомендують позитивні стимули. Так, беручись за нелюбу справу, заздалегідь поставте собі установку: 30-60 хв. посиленої праці, опісля нагорода + відпочинок. Потіште себе солоденьким або просто перепочиньте, або зробіть те, що до вподоби. Словом, хай стимулом служить для вас щось, без чого важко обійтись. Така собі приманка. Лише з солодким не переборщіть
5. "Хочу ― можу ― зроблю!" або Правильні слова. Звісно, будь-яка робота чи справа під примусом викликає спротив, небажання. Таку ж дію мають слова "Я мушу, я повинен/повинна…". Не примушуйте себе. Виберіть правильні слова. "Я хочу, я можу, я вмію, я зроблю!" Вони додадуть вам енергії, сили та бажання для виконання роботи. Перш, ніж братись за справу, проговоріть собі ці "магічні" слова вголос. Такий спосіб внутрішнього настрою допоможе отримати задоволення від виконання роботи. З’явиться також і впевненість в собі, у власних силах.
6. Метод "швейцарського сиру". Ні, це не те, що ви подумали, любителі сиру. Про стимули йшлося вище Застосування даного методу допомагає розбити одну велику справу на декілька дрібних завдань (сир ― це ваша велика справа, а дірочки в ньому ― дрібні завдання, поетапне виконання яких довершує саму справу: чим більше дірочок, тим менше сиру). Даний метод діє, коли маєте справу з довготривалою робою, наприклад, ремонтом квартири або дипломною роботою. Однак нічого не заважає вам брати його на озброєння і для виконання менш глобальних завдань.
7. "Обіцянки ― не цяцянки" або Допомога друга. Не сподівайтесь, що я запропоную експлуатувати друзів для виконання якоїсь вашої роботи. Ідея, може й, непогана, однак не у цьому випадку. Суть даного методу полягає в наступному: розкажіть своїм друзям про плани на майбутнє, про те, що задумали, що маєте намір здійснити. Завданням друзів буде час від часу цікавитись вашими успіхами. В цьому випадку сильним мотиватором стане відповідальність перед іншими людьми за свої слова. Цей метод можна застосовувати і в колективі. Створіть спеціальну групу в інтернет-мережі, в якій перед цілим колективом залишіть публічну обіцянку виконати те чи інше завдання протягом визначеного часу. Ваші колеги по роботі можуть зробити те ж. Це створить певну конкурентну ситуацію, такі собі міні-змагання, надасть вам додаткового стимулу якнайшвидше виконати завдання. А кількість "лайків" під вашим статусом лише додасть Вам снаги і драйву у досягненні обіцяного. 

У нелегкій боротьбі з прокрастинацією варто теж знати, що є речі, які робити

НЕ ПОТРІБНО:

1. Виконувати все поспіль, не розставляючи пріоритетів. Згадайте правило Паретто і його пропорцію 80/20: 80% усіх результатів приносять лише 20% зусиль ― 20% клієнтів приносять 80% прибутку, лише 20% справ мають першочергове значення, а НЕ НАВПАКИ. Докладайте зусилля лише до пріоритетних справ ― і матимете бажаний результат. Не витрачайте сил даремно.
2. "Ведмежі послуги". Не потрібно відповідати на всі дзвінки, смс та і-мейли. Не привчайте своє оточення до того, що ви завжди є на перший же поклик.
3. Відкладати прийняття важливих рішень "на потім". Потім, пізніше, завтра ― триватиме цілу вічність. А час не чекатиме. А раптом ви прогавите справу, яка могла б змінити життя на краще?
4. Працювати без відпочинку. Якщо ви гадаєте, що так зможете виконати роботу швидше, то ви помиляєтесь. Працюючи без перерви, ви тим самим прирікаєте себе на втому, головний біль, роздратування і т.д. Відповідної якості буде тоді й виконана робота. Тому щогодини варто робити собі 5-10 хв. перерви.   
5. Ніхто не ідеальний. Не намагайтесь зробити все ідеально, зациклюючись на деталях. Всі мають право на помилку. Введіть "правило чернетки": виконуйте частину роботи, не доводячи її до кінцевого результату, це допоможе не витрачати час на деталі, дасть можливість повернутися і "відшліфувати нерівності".
6. Догоджати всім. Бажання подобатись всім ― це ознака посередності. Не варто витрачати свої сили і час на неможливе. Зосередьтесь краще на особистому розвитку і досягненні цілей.

Замість того, щоб займатись справою, ми шукаємо різні способи для боротьби з тим, що нам заважає займатись цією справою. От, наприклад, читаємо цю статтю, а на столі лежить незакінчений звіт, недописана дипломна, сумно дивляться на світ недомиті вікна. Хочу Вас потішити! Якщо Ви знайшли час для цієї статті, то Ви вже зробили перший крок, щоби показати цій невихованій пані, хто в домі головний. Тож, прощавай, прокрастинаціє, на мене чекають великі звершення!

Джерело