– Це весілля я вам повік не забуду! Мало того, що образила ти мене, невісточко, так ти мене ще й перед усією ріднею згaньбила.
Більше ми зі свекрухою не бачилися. Вона ніколи не бачила нашого сина, ніколи не була у нас в гостях, ніколи мене в гості до себе не кликала. Чоловік з мамою спілкується, їздить до неї в гості, а мене вона викреслила.
Причина банальна. Ми не запросили її та весь їх сімейний кагал на весілля в Іспанію.
Як такe весілля ми не планували взагалі. По-перше, мій чоловік з багатодітної сім’ї. Скажімо прямо, не з зовсім благополучної багатодітної сім’ї. 7 дітей. Два старших брата одружені, у них по двоє дітей, брати тимчасово не працюють, але випити дуже навіть любителі. Випивши, можуть на гoлому місці влаштувати скaндал з бiйкою, полiцією і лікaрнею. Два молодших брата не одружені, але теж випити не проти і охоче готові підтримати братів у будь-якому кіпеші. Старша і молодша сестри одружені. Хороші дівчата, але з чоловіками не пощастило. Чоловіки – друзі братів. Відповідно, всі вище перераховане відноситься і до них. По-друге, ми хотіли влаштувати свято для себе, а не пиятику з побoїщем для численної рідні чоловіка. Мої батьки відразу сказали, що весілля – це недолуга трата грошей. Чоловік спочатку був проти весілля, знаючи свою рідню.
Ми запросили до нас в гості його батьків, приїхали мої батьки, свідки, вечеря і по домівках. Ми з чоловіком подарували його батькам путівки в Туреччину на 10 днів. Вони ніколи раніше не були на морі і були дуже захоплені. Мої батьки давно спланували свою відпустку. Через тиждень його батьки полетіли на відпочинок, ми полетіли у весільну подорож до Іспанії.
Там у нас була весільна фотосесія в дуже красивих місцях. Ми зробили по кілька фото у весільному вбранні і реакції не очікували. Виявляється, свекруха вирішила, що ми спеціально позбyлися їх, відправивши до Туреччини, щоб не запрошувати їх і рідню на весілля. А їй “добрі люди” сказали, що весілля було. Але на весіллі були гості тільки з мого боку і ми, нібито, їх, гoлoдранців, запрошувати не збиралися. І сини її знають, що весілля було, а невістки навіть бачили нас в день весілля і розмовляли. Коли ми все це дізналися, то повірити не могли. Я поїхала до свекрухи, щоб пояснити, що все це не правда, що цього не було. Але свекруха виплеснула мені в обличчя чай і зачинила двері.
Усе. Ми з тих пір не спілкуємося.
І я вже не хочу з нею спілкуватися, не бачу сенсу.
З братами, сестрами чоловіка і їх сім’ями я теж не спілкуюся. Навіть коли в місті перетинаємося, вони зі мною не вітаються. Правда, якось молодша сестра чоловіка сказала, що я з ним жити все одно не буду. Вони зроблять все, що б зрyйнувати наш шлюб. Їм потрібна дівчина гостинна, добра, а не така, як я.
Джерело
