26 листопада - День Іоанна Златоуста
Народився майбутній святий в Антіохії (стародавнє місто еллінізму на території сучасної Туреччини, на східному березі річки Ель-Асі) в середині IV століття. Здобувши освіту у кращих на той момент філософів та ораторів, Іоанн рано прийняв чернецтво, яке називав "істинною філософією".
Багато років він жив на самоті в пустелі, дотримуючись безмовності. За цей період майбутній Златоуст написав безліч книг та літературних праць, які лягли в основу християнських уявлень про особливості чернечого шляху та священицького служіння.
Випробувавши себе відмовою від спілкування, Іоанн став проповідувати, і за свій рідкісний дар оратора був названий "Златоустом". Його проповіді лягли в основу праць-тлумачень Святого Письма.
Коли йому виповнилося 50 років, його обрали архієпископом Константинопольським. Унаслідок палацових інтриг Златоуста заслали до Вірменії, а потім до Абхазії, де Святий Іоанн помер – 27 вересня 407 року, але заради свята Воздвиження Хреста Господнього пам'ять Златоуста перенесено на 26 листопада.
Цього дня зранку люди йшли до церкви та молилися Іоанну Златоусту. Вважалося, що якщо в нього попросити захисту від бюрократів, хабарників та ошуканців, то він їх покарає. Після цього люди розходилися по домівках і бралися ліпити вареники та пельмені. Бралися за цю справу всією родиною. Важливо було наліпити чим більше, а ввечері з'їсти з лишком. Вважалося, що така старанність гарантує наступного року успіх у справах та здоров'я.
Що можна, а що не можна робити 26 листопада
-
Знайдені цього дня на вулиці гроші не можна було залишати собі. Якщо з'ясувати, хто власник було неможливо, то гаманець варто було віддати жебракам.
-
Не можна було лаятись, говорити неправду, намовляти на інших.
-
Цього дня можна було вирушати у далекі подорожі. Вважалося, що дорога буде легкою, а люди, які зустрінуться дорогою, – добрими та мудрими.
-
Також цей день вважався хорошим, щоб почати лікувати дітей із проблемами вимови.