29 липня: святкові і пам'ятні дати цього дня
29 липня за народним календарем відзначається Фіногеєв день. Також для православних віруючих це дата пам'яті священномученика Афіногена і його десяти учнів, що постраждали за віру під час гонінь на християн в місті Севастії. Традиційно на це свято припадає найспекотніша пора літа. Для селян Финогеев день мав величезне значення, адже в багатьох селищах та містечках починався період жнив. Варто зазначити, що перший зріджений сніп завжди вважається іменинним.
Так, ввечері після роботи в полі його з піснями несли на тік: попереду йшов господар зі снопом, за ним йшли його працівники. З іменинного снопу починали молотьбу, соломою з нього годували хвору худобу, а зерном лікували хворих людей.
При цьому необхідно було залишити частину першого зерна для посіву. Крім усього, на ниві наші предки завжди залишали кілька колосків на корені. Цю незжату ділянку в народі називали «фіногенова волотка» (волотка — це верх снопу).
Так, жінки завивали із залишених на полі колосків так звану бороду Волоса. Уточнюється, що ці колосся було категорично заборонено чіпати, так як вони призначалися в жертву давньому слов'янському богу. При цьому в народі ходило безліч прислів'їв, приказок і прикмет, які були пов'язані зі жнивами в день святого Афіногена. «Перший колосок Фіногею, останній — Іллі на бороду»; «На Фіногея молися сонечку — проси Бога про відерце»; «Прийде Фіногей з теплом і світлом — заберешся заздалегідь зі жнитвом; «Фіногей з дощем — копногній, хліб у снопі проросте», - говорили люди.
Ще на Афіногена селяни спостерігали прикмети про погоду. Якщо бадилля моркви поникало — це передвіщало дощ. А коли виникали щодня тумани, можна було готуватися до збору грибів. У це свято слов'яни завжди намагалися накривати на стіл грибні страви: улюблена багатьма гречана каша з грибами і цибулею, котлети з білих грибів, грибна ікра і, звичайно, смажена картопля з грибами.
Крім того, люди помічали, що після Фіногеєва дня літо неухильно наближається до осені, а птахи перестають співати. «На Афіногена і пташка замислюється»; «Зоря ходить — пташине пір'я підбирає», — відзначали в народі.
