А ви знали? 13 фактів з життя Андрея Шептицького
Народився графом, був дуже багатим, напевно, як сьогоднішні мільярдери, але став монахом
Походив зі стародавнього українського роду, проте в 19 столітті рід полонізувався і перейшов на латинський обряд.
Дозвіл перейти на східну традицію Шептицькому дав особисто Папа Лев XIII
Впродовж діяльності Митрополита у Львові між 1901 і 1944 роками в Галичині 7 разів мінялися господарі: австрійці, росіяни, українці, поляки, совіти, німці і знову совіти.
Очолив делегацію до цісаря Франца Йосифа, вимагаючи, щоб українців у Галичині трактували однаково з іншими народами монархії, не принижуючи їхньої національної та людської гідності.
Виступав у віденському сеймі, у Палаті панів, щодо створення українського університету у Львові. Після цього виступу цісар видав декрет, згідно з яким український університет у Львові мав відкритися 1 вересня 1916 року.
Завдяки старанням Митрополита Ватикан визнав УНР 1919 року.
Профінансував створення Народної Лічниці у Львові, а також сиротинця. Для утримання сиротинця віддав гроші, що отримав як пожертву від Папи Бенедикта XV.
Подарував дитячій патріотичній організації “Пласт” свій маєток у Підлютому для літніх таборів.
Віддав свою приватну колекцію на заснування Українського національного музею – 5 кімнат у митрополичих палатах, а в 1911 році придбав для музею цілий будинок на сучасній вулиці Драгоманова.
Зініціював і заснував Земельний банк у Львові, підтримував діяльність українських культурно-просвітницьких товариств “Просвіта”, “Рідна школа”, “Сільський господар”.
Під час німецької окупації Митрополит звернувся з протестом проти винищення єврейського населення до райхсканцлера Гіммлера, а також захщав радянських полонених – писав листа Гітлеру про надуживання Ґестапо й жорстокість до військовополонених.
Організував таємне вивезення 2000 дітей євреїв 14 серпня 1944 року. Їх переховували у криптах, у монастирських школах, сиротинцях Львова й околиць.
