ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

За цей час УПЦ КП кілька разів зверталась до Константинополя, а підтримку автокефалії для української церкви висловлювали всі президенти, окрім Віктора Януковича. Втім, реальний шанс на отримання Томосу з’явився вже за каденції Петра Порошенка, який активно включився у вирішення питання.

Така завзятість Петра Олексійовича, як виявилось, недовподоби не тільки представникам УПЦ Московського патріархату.

1 жовтня стало відомо, що столичний окружний суд відкрив провадження за позовом до Порошенка від ГО “Неурядова організація верховенство права”. Причина – звернення президента до Вселенського патріарха Варфоломія, в якому глава держави попросив надати автокефалію Православній церкві в Україні. Громадська організація розцінила звернення як “втручання у діяльність церкви” та поставила під сумнів повноваження Порошенка для таких дій.

Підготовче судове засідання призначено на 13 листопада.

Журналісти з’ясували, кому саме не сподобались заяви президента, куди ведуть політичні та бізнесові зв’язки невдоволених, та чим вони пояснюють свій вчинок.

Що таке “НУО Верховенство права”?

“Неурядова організація верховенство права”, що позивається до Порошенка, з’явилась вже після заяв про Томос. Її зареєстрували 5 червня 2018 року в одній з багатоповерхівок Солом’янського району столиці. У тому ж офісі значаться ще щонайменше 22 компанії. Засновниками організації є Цюра Григорій Анатолійович і Стародубов Олексій Вікторович. Останній також її очолює.

Стародубов розповів, що мета організації – дослідження та захист прав людини, аналіз наслідків їх порушень. Керівник ГО підкреслив, що вони є “інститутом громадянського суспільства” та узагальнюють свої напрацювання і досвід “запрошених фахівців”.

Повний тезко Григорія Цюри у 2016 році підписав петицію на сайті президента: підписанти просили не віддавати Українській православній церкві один з храмів на території заповідника “Софія Київська”. Прохання тоді підтримали лише 697 громадян.

Хто такий Стародубов?

Олексій Стародубов – засновник і керівник не лише маловідомої організації, яка вирішила судитись з Порошенком. Його адресою вказана квартира у фешенебельному київському мікрорайоні “Новопечерські Липки”. Нещодавно Стародубов постив фото та відео пожежі у житловому комплексі.

Періодично він літає за кордон: на Кіпр, у США, Бельгію, Австрію чи Нідерланди. Про свої поїздки він охоче ділиться у соцмережі.

На своїй сторінці у Facebook Стародубов зазначає, що родом з Донецька. Народився у 1980 році, у 2002-му закінчив Донецький національний університет за спеціальністю правознавство. У соцмережі він пише, що також навчався у Школі економіки та політичних наук і Королівському коледжі Лондона.

У 2011 році очолив у Криму новостворене “Агентство регіонального розвитку”, яке мало залучати на півострів інвестиції. А вже за рік став позаштатним радником голови уряду АРК Анатолія Могильова. “Агентство регіонального розвитку” було спільним проектом Європейського союзу, Програми розвитку ООН та кримського уряду, який тоді очолював Василь Джарти.

Стародубов писав у Facebook, що взяти участь у конкурсі до агентства йому запропонував особисто Джарти, при цьому він каже, що “не займався політикою”, “не входив до жодної партії”. Нині вже покійний Джарти був соратником Віктора Януковича і кумом його дружини Людмили, очолював виборчий штаб Партії регіонів у 2006 році. Того ж року, будучи міністром охорони навколишнього природного середовища, своїм заступником він призначив скандального посадовця часів Януковича Едуарда Ставицького.

Стародубов, який нині позивається проти Порошенка, досі є засновником громадської організації “Об’єднання бізнес-інкубаторів” разом із родиною Джарти. Ще півроку тому він навіть був офіційним бізнес-партнером зятя кума Януковичів.

Крім того, Стародубов значиться керівником київського осередку партії “Єдина країна” та ГО “Кримський експертний центр”. Його ім’я пов’язане з щонайменше 5 фірмами. Ці підприємства займаються інформаційними послугами, обслуговуванням транспорту, посередництвом у торгівлі харчовими продуктами і оптовою торгівлею комп’ютерами.

UA Direct Стародубова рік тому стало партнером американських лобістів Federal Advocates, обіцяючи українським компаніям взаємодію з владою США. Сам підприємець стверджує, що метою співробітництва було просування українських товарів на американські ринки, однак договір не працює.

До Революції Гідності він був помічником нардепа-“регіонала” Валерія Омельченка, про якого ще піде мова далі. Наразі Стародубов значиться помічником депутата від “Волі народу” Володимира Бандурова, якого ЗМІ називали протеже голови АП Януковича часів Євромайдану Андрія Клюєва. Втім сам позивач до президента каже, що вже давно не є помічником екс-“регіонала” і посилається на “недосконалість реєстрів”.

Стародубов – автор блогів і колонок на різноманітні теми на сайті “Економічної правди”, “Нового времени”, delo.ua. Часом виступає в якості коментатора на телеканалах. До недавнього часу підписував себе як “бізнес-партнер” юридичної компанії “Sayenko Kharenko”. В компанії не захотіли розповідати про стосунки з Стародубовим по телефону.

“Ми розпрощались з ним більше півроку тому, коли у нього з’явилися соціальні та політичні інтереси”, – розповіло джерело, близьке до юрфірми.

Що відомо про його партнерів по бізнесу?

Колишній і нинішній бізнес Олексія Стародубова так чи інакше приводить до екс-керівництва держави та команди Януковича. Ще у квітні цього року він значився одним із засновників коворкінгу “ХАБ 4.0” на Подолі в Києві. Інші власники “ХАБ 4.0” опосередковано чи прямо вказують на близьке оточення вже згаданого Василя Джарти. В першу чергу, це брати Омельченки. Один із них, Валерій – екс-депутат від Партії регіонів та зять колишнього кримського прем’єра. Серед засновників також вказана Катерина Юрченко, екс-заступниця прем’єра Криму Джарти, та Денис Курило. Останній очолював компанію “Надра Геоцентр” до приходу туди нардепа-втікача Олександра Онищенка, якого зараз підозрюють у масштабних розкраданнях, в тому числі, через “Надра”. Власники коворкингу рік тому разом увійшли до “Об’єднання бізнес-інкубаторів”. До них приєднались ще кілька осіб з оточення колишньої влади Криму та депутатів-“регіоналів”. До складу “Об’єднання” Стародубов входить донині.

Інший його бізнес через кіпрську “Санстем Лімітед” пов’язаний з “Кримською буровою компанією”. Цю фірму пов’язували зі Ставицьким та Джарти. Компанія була серед фаворитів колишньої влади і щедро отримувала від неї ліцензії на розробку нафтогазових родовищ.

Зв’язатися з офісами фірм Стародубова, здебільшого, неможливо: офіційні номери телефонів або не обслуговуються, або ж там ніхто не відповідає.

Що відомо про його партнерів по партії?

Окрім багаточисленних компаній, Олексій Стародубов також значиться керівником осередку “Єдиної країни” в Києві. Водночас, сам він каже, що давно не має до неї стосунку і з цієї ж причини не знає, хто фінансує політичну силу.

Партію з 2015 року очолює 38-річний Вартан Ашотович Юмукян, який під час парламентських виборів у 2014 році містом проживання вказував Луганськ. Дев’ять років тому місцеві ЗМІ називали його екс-радником голови Луганської облради. Одразу після Революції Гідності головою “Єдиної країни” була екс-регіоналка Людмила Кислова.

Зараз партія слухняно подає до НАЗК майже пусті звіти. Один із них у 2016 році був складений із порушеннями. Однак через “малозначність правопорушення”суд не став карати Юмукяна, обмежившись усним зауваженням. На дзвінки та повідомлення за номерами телефонів київського офісу ніхто не відповідає.

Офіційний зареєстрований за “Єдиною країною” номер веде до чоловіка, який стверджує, що давно вже не є членом партії. Каже, що ані Стародубова, ані нинішніх спонсорів політсили не знає.

“Вартана (Юмукяна – ред.) я колись знав, у 2014 році, але де він, що він, не знаю. Тоді, у 2014, це була група людей, які всі вийшли звідти. Ми цей проект робили, щоб їх “провести через поле”, через польові роботи політичні”, – розповів він.

Чоловік запевнив, що у 2014 році “регіонали” до партії стосунку не мали. Однак називати своє прізвище відмовився.

“Події подібної історичної ваги мають бути юридично чистими”

Відразу після появи повідомлення про позов журналісти намагалася зв’язатись з бізнесменом, якого обурили заяви президента. Він мовчав протягом доби – ніяк не реагував на телефонні дзвінки, повідомлення та електронні листи. Згодом погодився відповісти на запитання через мессенджер.

Журналісти запитали його щодо цілей судового провадження, створення НУО та його бізнесу. Стародубов відповів так:

“На моє глибоке переконання, події подібної історичної ваги мають бути юридично чистими. Немає сенсу шукати чорних котів в чорній кімнаті, коли їх там немає. В діях щодо позову не існує питань політики.

Полеміка, яка за останні декілька місяців розгорнулась в нашому суспільстві навколо юридичної можливості звернення президента до Вселенського Патріарха, свідчить про неоднозначність такого рішення голови держави. Наразі тільки суд може визначитись щодо правомочності такого звернення гаранта Конституції”.

Це не є моєю особистою ініціативою. ГО “Неурядова організація “Верховенство права” проводила аналіз різних точок зору фахових правників щодо звернення президента. Професійне ставлення фахівців до цього питання розділились – саме тому було прийнято рішення звернутись до суду і поставити крапку в таких диспутах.

Я є православним християнином, як і більшість людей в Україні.

Особисто я не бачу нічого поганого в надані томосу українській православній церкві. Для мене, як прибічника європейської моделі управління державою, церква і держава мають бути відокремлені одна від одної. В нашому випадку, мова йде про юридичну можливість звернення президента України до Вселенського Патріарха. Саме це й визначить суд.

Так сталося, що свого часу я досить глибоко вивчав питання поляризації суспільства та конфліктів. Присвятив цьому питанню багато часу під час навчання на Заході. З 2014 року, на волонтерських засадах, займаюсь питаннями анексії Криму та війни на Донбасі. Тобто тема поляризації та конфліктів, на жаль, не є для мене новою або чужою.

Світська невизначеність щодо юридичної можливості звернення президента, може створити додаткові умови для поглиблення поляризації українського суспільства. Як свідчить світова практика, жартувати з такими речами не можна. Це може призвести вже не до зовнішнього, а до внутрішнього конфлікту”.

Джерело