Батьки подарували мені велику суму грошей, але її не вистачило, щоб купити хоча б однокімнатну квартиру. Тоді мій чоловік запропонував після весілля переїжджати до його мами в її двокімнатну квартиру
Тільки тепер я зрозуміла, яку помилку я зробила, коли погодилася після весілля переїхати жити до свекрухи. Я родом з іншої області,
на весілля батьки подарували мені велику суму грошей, але її не вистачило, щоб купити хоча б однокімнатну квартиру. Тоді мій чоловік
запропонував йти до його мами, яка жила в двокімнатній квартирі.
Я довірливо прийняла пропозицію чоловіка, мої гроші ми витратили на ремонт в квартирі свекрухи, також ми за ці кошти оновили меблі
і техніку. Почали жити разом і тут з’ясувалося, що я зайва в їхньому домі.
Чоловік постійно показує, що для нього мама важливіша. Звичайно, мати дала йому життя і виховання. Я тут згодна з цим. Я завжди
вважала, що має бути рівноправність, до всіх однаково.
Чоловік сам говорив перед весіллям, що пріоритети в житті змінюються. Спочатку мама була головною, але потім без сумніву
головною стає дружина і діти. А зараз отримую зовсім інше.
Зараз чоловік працює з дому, віддалено. Тепер у нього більше вільного часу, це я бачу по ньому. Попрацює трохи і весь час біля мами,
в одній кімнаті. Я спочатку з ними сиділа, але мені нудно. Телевізор я не дивлюся, так як його мати дивиться. А в телефоні можу
посидіти і у себе в кімнаті.
І ось я весь час в кімнаті своєї і він навіть не підійде і не запитає чи все гаразд. Іде ввечері до друзів кожен день, приходить і йде знову в
зал, щоб мамі час приділити. А я тут цілими днями одна, мені не треба. Я як чужа в цій квартирі. І ще дивується, чому я завжди в
поганому настрої. Чи я повинна радіти цьому?
Може, я неправильно щось роблю – не знаю? Я з чоловіком намагалася поговорити, нагадати, що тепер ми сім’я, спочатку він говорив:
«Так, ти права, я виправлюся» – і знову все по-новому.
Чоловік звик, що його мама радіє всьому. Сходив в магазин – все, вона щаслива до небес. І так в інших випадках. І він чекає від мене
цього, а я сенсу не бачу. А за мене хто радіє або спасибі говорить, коли я за комуналку плачу і інші домашні справи? Весь побут на мені.
Навіщо я погодилася на це? Краще б я взяла кредит, додала б його до подарованої батьками суми, і купила б собі власну квартиру. А
що тепер?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
