«Богородице в час журби …..» – найважливіша молитва в день Покрови 14 жовтня, яку обовязково потрібно прочитати кожному
“Богородице Діво, радуйся, Благодатна Маріє, Господь з Тобою, благословенна Ти між жонами, благословен плід утроби Твоєї, бо Ти Спаса народила душ наших.
Під Твою милість прибігаємо, Богородице Діво, молитов наших в час журби не відкинь, але з біди визволяй, Пресвята Богородице, спаси нас.
Читати молитву бажано зранку, з вірою і чистим серцем.
14 жовтня відзначається свято Покрови Пресвятої Богородиці. Свято Покрови пов’язане з легендою про явлення Богородиці Андрію Юродивому, котрий жив у Константинополі (версії, коли він жив, розходяться). За легендою, Андрій побачив під час служби в храмі Богородицю, що йде над людьми, котрі моляться. Вона зняла з голови біле покривало і простягнула його над народом у знак свого заступництва.
У свято Покрови дівчата моляться до Богородиці про заміжжя. Причому, за повір’ями, яка дівка в церкву раніше всіх прийде свічку ставити, та і заміж швидше вийде. Існувала дівоча прикмета, якщо весело пройде цей день, то довгоочікуваний наречений обов’язково з’явиться. Дівчата з нетерпінням очікували свята Покрову, тому що до нього приурочені народні гадання, що допомагають їм знайти нареченого і вийти вдало заміж.
Напередодні Покрови дівчата ворожили: для цього вони самі пекли маленький житній хлібець і м’яли лляний пучок. Увечері житній хліб і пучок льону несли у хлів, ставили жердини, примовляючи: «Суджений мій, миленький мій, приходь сьогодні в клуню, на роботу подивися, з віконця покажися». Потім дівчина не мала говорити, а мовчки і терпляче чекати нареченого, стоячи при цьому в стодолі близько віконця.
Здавна вважалося, що Покрови це межа між весною і зимою. А до холодів треба було готуватися заздалегідь і грунтовно. І перше, що люди робили — це завершували всі польові роботи. Також було прийнято всі заготовки на зиму закінчити ще до цього свята.
З цього дня всю худобу переводили на зимовий режим, тобто виводили востаннє на пасовище, згодовували «пожинальник» (останній стислий сніп) і заводили в сараї. Після чого поїли водою через решето. Таким чином, на думку наших предків, тварини хворіти не будуть.
А щоб взимку не замерзнути в хаті, її потрібно було заздалегідь утеплити, що і робили раніше напередодні свята. Однак для початку необхідно прибрати як в будинку, так і у дворі. Після чого хату починали конопатити, тобто просто забивати щілини. Обов’язково лагодили дах, паркан. Не в кожному будинку була можливість утеплити будинок до зими. Адже в будь-якому селі були і вдови, і самотні старенькі і немічні. Тому предки намагалися впоратися раніше, щоб обов’язково допомогти нужденним. У такому випадку добро повернеться сторицею.
Саме на Покрову перший раз розпалювали піч. Обов’язково треба було кинути в полум’я хоча б одну гілку плодового дерева. Так залучали в дім достаток, багатство і хороший урожай.
За однією з традицій, на Покрову пекли млинці і чим більше, тим краще. Але на стіл подавати їх не поспішали. Спочатку господиня з тарілкою млинців в руках обходила всі кути в хаті і молилася до Пресвятої Богородиці. Кожна просила про своє — щастя і спокій у домі, достаток, веселощі і радість, дітей і так далі.
Окремо пекли палянички або всілякі булочки, які потім роздавали сусідам і односельцям, приказуючи: «Бог дав мені, а я вам даю — на щастя, на злагоду, на здоров’я». А ось все, що залишилося від цієї випічки, засушували і зберігали для великого посту. Їжу в це свято намагалися приготувати якомога багатшою, а раптом прийдуть свати.
У народній свідомості цей день поєднався і з першим сніговим покривом землі: вважається, що сніг, який випав на Покрову, володіє особливою силою. Якщо вмитися ним – то примножиш красу, збережеш молодість.
В Україні щорічно 14 жовтня відзначається День українського козацтва, приурочений до свята Покрови Пресвятої Богородиці. А з 2015 року цей день став ще й офіційним вихідним на честь святкування Дня захисника України.
