Будинок ми з чоловіком будували разом, мої батьки робили там ремонт, то ж при розлученні я вважаю, мені належить половина. Але чоловік сказав, щоб я навіть не сподівалася – нічого він мені не віддасть
Ми з чоловіком нещодавно закінчили будинок, про який мріяли. Але чомусь складається так, що будинок є, а життя в ньому немає. Не
можу зрозуміти, чому так.
З чоловіком в шлюбі вже 22 роки, за цей час було різне, і зради, і непорозуміння, і образи. Я терпіла заради дітей, заспокоювала себе
тим, що ось діти виростуть, і я зможу розлучитися і жити окремо. Хоча за цей час не раз хотілося кинути все і поїхати. Але, за великим
рахунком, мені і їхати нікуди. Батьків давно немає, сестра живе в іншому місті, бачимося рідко, вона про моє сімейне життя майже
нічого не знає.
Одного разу я намагалася їй поскаржитися, поділитися своїми проблемами, але вона тільки сказала, що потрібно терпіти, зараз багато
так живуть. Я думаю, що вона просто боялася, щоб я не приїхала до неї після розлучення, тому так і сказала, і більше мене ніколи не
питала, як я живу. Є краща подруга, але у не своїх проблем вистачає, чоловік у неї любить випити і через це в родині теж постійні
неприємності, ще й дочка її розлучилася зі своїм чоловіком і тепер з двома дітьми приїхала жити до неї.
І ось склалася така ситуація, що я начебто, як можу здійснити свою мрію, розлучитися і жити нарешті нормально, але ніяк не можу
зважитися, а порадитися ні з ким. Старший син поїхав вчитися до столиці, живе там в гуртожитку, приїжджати назад не планує, а в
цьому році і молодший їде до нього і тепер я залишаюся зовсім одна з чоловіком.
Мене більше нічого не тримає, діти виросли, можна подумати про розлучення. Але у нас є будинок, який ми будували разом, трохи
грошима допомогли ще мої батьки, зроблений ремонт, не так давно купили нові меблі, і мені шкода кидати своє житло і їхати в
невідомість.
Ділити чоловік категорично не згоден, сказав, що він мені половину ніколи не віддасть, хоча будинок в рівних частинах належить нам
усім. Навіть якщо діти не приїдуть сюди жити, то можна продати і поділити гроші, щоб кожен з нас міг купити собі окреме житло. Кинути
все йому і піти жити на знімну квартиру, я теж не можу, так як все наживали ми разом, але і далі так жити я вже не можу.
Можна ще розлучитися і поділити будинок навпіл, але він все одно не дасть мені життя через це, я його добре знаю. Що робити, просто
не знаю?
Фото ілюстративне, з вільних джерел
