«Через п’ять років ти повернешся …» — сказала дружина чоловікові, який кинув її з п’ятьма дітьми на руках.
Чоловік залишив її через молоду дівчину, яка була ровесницею їх старшої дочки. Життя вчинило з цією жінкою дуже жорстоко. Часом кинуті дівчата не можуть оговтатися після такого навіть, коли у них немає дітей, куди вже там п’ятеро …
Адже немає можливості поплакати в подушку, а потім рвонути до подруг. Тут п’ять дітей дивляться на неї і просять їжі.
А цей чоловік виявився такою тварюкою, що виніс все своє майно. Тепер в будинку був простір. Хлопчаки каталися по порожніх кімнатах на велосипеді.
Дружина трималася дуже гідно. Не заплакала, не влаштувала скандал, вона лише гордо заявила, що, коли чоловік прийде через п’ять років додому, у них буде все!
Так і сталося. Через 5 років «батько» повернувся. Жінка запросила його спокійно в будинок і напоїла чаєм, він же гість, а гостей потрібно пригощати. Його руки тремтіли, він був старий і слабкий. Діти боялися до нього підійти. Вони його навіть не впізнали, адже пройшло цілих 5 років, це ж майже половина їх дитинства.
Жінка вступила до медичного інституту, це було її давньою мрією до того, як вона вийшла заміж. Тепер вона була стоматологом і прекрасно забезпечувала своїх дітей. Вона купила нові меблі, всю квартиру заново заполонила майном, яке забрав її чоловік.
Цього «старого» і слабкого чоловіка жінка навіть нагодувала пловом. Адже він був голодний. А діти розважалися, бігали по квартирі, адже вони зовсім не розуміли, хто ця людина, та й їм не було цікаво. Мужик бачив, що по всьому будинку розкидано безліч іграшок.
Цей дідок пішов після того, як поїв і випив свій чай. Діти проводжали його сигналом від велосипеда.
Життя така штука, що, той кого кинули і образили, піднімається вище. А той, кому здавалося, що життя в його руках, залишається біля розбитого корита.
Ця жінка гідна кращого чоловіка, правда ж?
