Чи потрібні домашні завдання в школі? Думки 5 освітніх експертів
Освітяни, на це суперечливе питання, відповідають теж по-різному: деякі однозначно "так", а інші – однозначно "ні".
Щоби розібратись в темі, ми традиційно запропонували фахівцям, причетним до освіти, декілька запитань:
Навіщо в школі домашні завдання?
Чи бачите ви якісь негативи застосуванні такого освітнього інструменту, як домашні завдання?
Чи можна обійтися від домашніх завдань взагалі?
Чи знаєте ви, яке ставлення до домашніх завдань в освітніх системах інших країн?
Чи знаєте ви приклади успішного застосування або НЕзастосування в школі домашніх завдань в Україні?
Яке ще запитання було б потрібно задати фахівцям для найкращого розкриття теми?
У ПЕРШОМУ КЛАСІ ЦЕ СВІДОМА ШКОДА ДИТЯЧОМУ ЗДОРОВ’Ю
– Навіщо в школі домашні завдання?
– Одна з функцій школи – навчити дитину вчитися. Відповідно, необхідно навчити дитину вчитися самостійно, а не лише в умовах школи, коли є формуюче середовище.
Саме цю мету мали б виконувати домашні завдання – вчити дитину самостійно шукати, відбирати, аналізувати, використовувати інформацію і як результат – вміти застосовувати набуті знання і навички.
– Які корисні, чи позитивні, ідеї, з вашої точки зору, закладені в такий освітній інструмент, як домашні завдання?
– Сучасні технології та методики навчання дають чимало нових можливостей, які без домашньої роботи не спрацьовують: наприклад, змішане навчання або "перевернутий клас" – коли діти мають ознайомитися з теорією вдома, а на уроці відпрацьовувати практичні завдання.
Можливість опанувати частину матеріалу вдома вчить дитину самостійно керувати своїм часом, обирати місце і спосіб навчання, вибудовувати власний темп роботи – погодьтесь, корисні навички в дорослому житті.
Іншу частину матеріалу учень чи учениця вивчає з учителем, вчиться роботі в групі. Такий тип роботи вимагає додаткових знань та вмінь від учителя, але завдяки змішаному навчанню діти отримують можливість більш цілісно засвоювати матеріал.
– Чи бачите ви якісь негативи застосуванні такого освітнього інструменту, як домашні завдання?
– На жаль застосування домашніх завдань не завжди досягає вищезгаданої мети.
Більшість вчителів дадуть вам відповідь "тому, що програма дуже складна, все в школі встигнути неможливо" або "тому, що так було завжди".
Про перевантаженість програми, особливо в старших класах, – я погоджуюсь. Але не згодна, що це підстава перекладати відповідальність за засвоєння матеріалу на дітей.
Ну, а відповідь "так було завжди" мене невимовно засмучує. Бо свідчить про те, що вчитель не хоче розвиватися і опановувати сучасні методики, які і значно спрощують його життя, і роблять цікавішим навчання для учнів.
Взагалі інструмент сам по собі (в нашому випадку домашні завдання) не може бути негативом. Негативними можуть бути способи його застосування.
Якщо вчитель просто перекладає свою роботу на учнів і батьків, каже "прочитайте підручник", а на наступному уроці влаштовує перевірку – то він неякісно виконує свою роботу. І на мою думку, батьки не повинні про це мовчати.
Також негативним вважаю перевантаження дітей домашніми завданнями в початковій школі, особливо безглуздими є однотипні і некорисні завдання в численних робочих зошитах.
Ну, а домашні завдання в першому класі взагалі можна віднести до свідомої шкоди дитячому здоров’ю.
– Чи можна обійтися без домашніх завдань взагалі?
– Як я відповіла вище, можна повністю обійтися без домашніх завдань в першому-другому класі.
В третьому-четвертому доречно вводити помірні завдання на самостійну роботу вдома. Але вони мають бути такими, щоб дитина могла виконувати їх самостійно, без допомоги батьків.
В старших класах домашні завдання можуть бути частиною навчального процесу, якщо вони розумно розподілені.
Вчителям варто перестати думати, що їхній предмет найважливіший, вони мають обговорювати з колегами обсяг домашніх завдань, турбуючись в тому числі про вільний час школяра, який обов’язково має бути.
– Чи знаєте ви, яке ставлення до домашніх завдань в освітніх системах інших країн?
Чи є там приклади успішного застосування або НЕзастосування в школі домашніх завдань?
– Як пише в своїй книзі "Розумники" Аманда Ріплі, яка досліджувала освітні системи США, Фінляндії, Польщі та Південної Кореї, в країн, і навіть у окремих шкіл, може бути різний шлях до високого рівня знань своїх учнів.
Однак, всі країни з високими результатами шкільних досягнень об’єднує одне: наявність розумної вимогливості до дітей.
Домашні завдання самі по собі не є ані самостійною причиною успіху, ані достатнім аргументом для пояснення невдач.
– Як буде вирішуватися це питання у Новій українській школі?
– Новий закон "Про освіту" передбачає педагогічну автономію вчителя.
Також він передбачає перелік ключових компетентностей та наскрізних вмінь, якими має володіти учень на момент закінчення школи.
Серед компетентностей в контексті вашого питання я б виділила вміння вчитися впродовж життя, а серед наскрізних вмінь – уміння висловлювати свою думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення.
Закон вже запустив процес оновлення Стандартів навчання і програм, щоб вони стали менш перевантаженими другорядною теоретичною інформацією і більше приділяли уваги розвитку компетентностей і наскрізних вмінь.
Звісно, це має змінити і філософію домашніх завдань для учнів.
