ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

2021 рік, що минає, приніс чимало змін в економіці України — як позитивних, так і негативних. Вперше за всю історію незалежної України було запущено ринок сільськогосподарської землі, було прийнято чимало економічних законів, які змінюють правила для бізнесу, розпочалася податкова амністія. При цьому всі ми бачимо, як зростають ціни, що свідчить про високу інфляцію. А останнім часом і курс гривні почав помітно знижуватись. То що ж важливого сталося в економіці країни та які наслідки на нас чекають? Підбити економічні підсумки року, що минає, і дати прогноз на наступний рік ЗМІ попросили фінансового експерта, інвестиційного банкіра Сергія Фурсу. Патріоти України пропонують вам ознайомитися із його міркуваннями.

«Заморозивши тарифи, держава однаково підтримує і бідних, і багатих»

— Влада часто заявляє про рекордне зростання добробуту населення, посилаючись на зростання зарплат і пенсій. Чи справді реальні доходи українців виросли у 2021 році та чого варто чекати у майбутньому?

— Так, реальні доходи продовжили своє зростання. І цей процес перманентно триває з 2016 року. Зараз ми бачимо деяке уповільнення реальних доходів, бо цього року інфляція рекордно висока, вона найвища за останні 5 років. Але все одно приріст номінальних доходів дозволяє випереджати інфляцію, тож реальні доходи зростають.

Швидше зростають зарплати, ніж пенсії. Але якщо ми вже говоритимемо про реальні пенсії, то вони зараз, як би це не було дивно, вищі, навіть ніж були у 2013 році. Саме реальні пенсії з погляду купівельної спроможності.

— Зростання продовжиться наступного року?

— Поки що ми чекаємо продовження зростання. І якщо нічого не станеться у зовнішньому середовищі, якогось світового фінансового катаклізму, то і зростання економіки, і зростання доходів продовжаться.

— У році, що минає, рекордно зросли ціни на енергоносії, зокрема на газ, при цьому уряд заморозив тарифи для населення до кінця опалювального сезону. Наскільки виправданий такий захід з економічного погляду і які наслідки це може мати?

— З погляду економіки це неправильно. Політики діють, спонукані інстинктом популізму. До чого це веде? Це дає невірний сигнал споживачеві, населенню, що можна не заощаджувати, при тому, що ціни високі. Може, надалі ціни не будуть такі великі, як зараз, але високими вони залишаться однаково.

Держава перебирає на себе зараз умовну турботу. Але йде однакова підтримка і бідних, і багатих замість правильної політики, в якій була б адресна допомога субсидіями, коли підтримуються тільки бідні.

У нас досвід такої популістської діяльності, щоправда, у значно більших масштабах був до 2013 року. Це призвело до значного розбалансування бюджету, суттєвого збільшення державного боргу та стало однією з причин кризи 2014−2015 років. Тому продовження такої політики було б не дуже здоровим для економіки.

Хоча тут треба розуміти, що у році, що минає, такий енергетичний шок спостерігається по всьому світу. Так чи інакше зрозуміло, що політики намагаються згладити його, але все одно треба діяти, виходячи з економічної доцільності, а не лише керуватися популізмом.

— Нещодавно Кабмін оприлюднив прогноз на наступний рік, і там закладено вже вищі ціни на опалення, газ, електроенергію. Чи не стане таке підвищення шоком для споживачів після тривалого періоду заморожування тарифів?

- Споживач може бути, звісно, шокований. Але є субсидії. І тим людям, для яких таке зростання тарифів — це справді боляче, мають бути надані субсидії. І шок має бути загалом знятий.

«Ринок землі був запущений у такій кастрованій формі, що не обіцяє нам взагалі жодних економічних ефектів»

— Ми часто чуємо, що основою економіки країни є приплив інвестицій. А що у 2021 році відбувалося з інвестиційним кліматом в Україні?

— З ним нічого не відбувалося, він не покращувався, залишався таким же поганим. У нас жодних покращень щодо інвестиційного клімату не спостерігалося.

— Однією з головних подій 2021 року був запуск ринку землі. Чи є якийсь економічний ефект від цієї події?

— На жаль, ринок землі був запущений у такій кастрованій формі, що не обіцяє нам взагалі жодних економічних ефектів. Занадто багато обмежень, надто багато консерватизму. Цього року економічного ефекту немає, а наступного, якщо він і буде, то мінімальний.

— Тобто, я так розумію, поки не буде відкритий ринок для великих інвесторів, жодних позитивних зрушень не відбудеться?

— Так. З одного боку, зараз всі ще вчаться працювати з ринком землі, — нотаріуси, інфраструктурна частина. Плюс люди не хочуть продавати свою землю за поточними цінами. В принципі не хочуть. А з іншого боку, ціни не зростають, бо у нас дуже обмежені покупці.

— Як ви оцінюєте стабільність національної валюти? Адже протягом року вона зміцнювалася, хоч останнім часом спостерігаємо певну девальвацію. З чим це пов'язано?

— До останнього осіннього загострення у Путіна, традиційного для його діагнозу, зважаючи на все, гривня справді зміцнювалася і, більш того, була найсильнішою валютою у світі щодо долара. Чому ж так було? Тому що цього року була дуже сприятлива ситуація із зовнішньої торгівлі загалом і дуже сприятлива ситуація для товарів українського експорту: високі ціни на метал, високі ціни на сільськогосподарську продукцію. Український IT-сектор розвивається, приростаючи загалом по 30 відсотків на рік, а це вже мільярди доларів. Все це створювало позитивний тиск на гривню. І якби Національний банк не стримував її зміцнення, то ми були б зараз уже набагато, набагато сильнішими.

Останнім етапом стала корекція гривні із 26 до 27,3 грн за долар. Це було викликане побоюванням, що Путін нападе. Це налякало інвесторів, насамперед західних, і створило певний тиск. Але ми бачимо, що зараз, після діалогу Байдена і Путіна, відбулася певна деескалація, і це призвело до того, що гривня повертає втрачені позиції.

— Які ваші прогнози щодо курсу гривні на 2022 рік?

— Давайте говорити, що курс залишатиметься плюс-мінус таким самим, тобто ситуація для гривні залишається загалом в економіці сприятливою. Хоч, звичайно, є вже негатив з боку подорожчання енергоресурсів, але загалом ситуація, мабуть, буде збалансованою, і курс залишиться плюс-мінус на такому ж рівні.

«Треба зробити так, щоб при легалізації криптовалют не відкрили канал, через який гроші з сірої економіки будуть відмиватись у білу економіку»

— Як ви оцінюєте виконання державного бюджету на 2021 рік?

— Якщо ми говоримо про доходи бюджету, то вони перевиконувалися багато в чому завдяки інфляції. У чому в нас проблеми досі залишаються — це із виконанням частини бюджету щодо фінансування дефіциту бюджету, тобто запозичення. У нас проблеми з запозиченням цього року, як і минулого. Ми отримали зовнішніх запозичень набагато менше за план, і це створює певні проблеми в умовах такого важкого грудня.

— Наскільки економічно обґрунтований держбюджет на 2022 рік, який ухвалили нещодавно?

— Ну плюс-мінус нормальний бюджет, як і будь-який держбюджет. Тішить дефіцит бюджету, який продовжує знижуватися, плановий дефіцит принаймні. А так, у принципі, звичайний держбюджет, не хороший, не поганий, а просто звичайний.

— А те, що там прогнозований курс гривні до долара закладено помітно вище за реальний?

— Курс долара в кожному бюджеті встановлюється вище за реальний прогноз. Це багато в чому інструмент завищення потенційних доходів бюджету. На що впливає курс долара у бюджеті — на доходи, що прогнозуються від митниці. Таким чином, коли ви ставите курс вище ринкового, ви дозволяєте собі потенційно збільшити очікувані доходи, щоб більше закласти грошей на витрати бюджету.

— На вашу думку, що треба робити владі, щоб наступного року економіка країни пішла трошки вгору, не балансувала на нинішньому рівні, а стався якийсь стрибок?

— У нас економіка зростає. І цього, і наступного року очікується зростання. Для того, щоб це було не зростання, а ривок, потрібен активний приплив інвестицій ззовні. Приплив інвестицій ззовні та активізація внутрішніх інвесторів можлива лише тоді, коли інвестиціям забезпечують безпеку. Тобто інвесторам, бізнесу потрібні чіткі правила гри, потрібне верховенство права. А поки що українські судді, українські силовики, у їхньому нинішньому вигляді, залишаються «вахтерами», які сидять біля шлагбаума і не пускають гроші в країну.

— Тобто ви вважаєте, що вимоги наших міжнародних партнерів, зокрема МВФ, щодо проведення судової та інших адміністративних реформ — це головна умова для припливу інвестицій?

— Так.

— І минулого, і цього року було багато розмов про узаконення віртуальних грошей, тих же криптовалют, про створення української електронної грошової одиниці — е-гривні. Що ви думаєте з цього приводу?

— Створення української електронної грошової одиниці — це нісенітниця. Щодо криптовалют — у принципі, рано чи пізно ми підемо на легалізацію. Питання лише у формі такої легалізації, щоб вона не створювала передумов для активного відмивання грошей через криптовалюти.

— Наскільки я розумію, зараз саме це і є головним привабливим фактором криптовалют — відмивання грошей?

— Ну не те щоб головним, все-таки на міжнародному ринку навели лад американці. Вони вже бачать набагато більше транзакцій, ніж бачили раніше, і тепер відмивати гроші через біткойн вже не так просто.

Тому зараз дуже важливим є питання правильної легалізації криптовалют, бо поки що біткойн — це ще така сіра зона, і він дійсно обслуговує велику ділянку тіньової економіки. Отже, треба зробити так, щоб при легалізації криптовалют не відкрили канал, через який гроші з сірої економіки будуть відмиватись у білу економіку.

Варто зазначити, що вже до Нового року курс гривні до долара і євро може помітно знизитися. Як повідомив старший аналітик компанії «Альпарі» Вадим Йосуб, до кінця грудня долар може торгуватися в діапазоні 27,8−28,3 грн, євро — в діапазоні 30,5−31,1 грн.

Джерело: Факты