Чоловік їх покинув, коли молодшому було всього кілька місяців. Сказав, що втомився від дітей, шуму, від самої Поліни. Тепер у нього інше життя і красива коханка
Розлучилися вони офіційно. Переводив раз на місяць гроші, на аліменти дружині заборонив подавати. Квартира, в якій вона залишилася з дітьми була на матері чоловіка, і він попередив, що якщо вона вирішить судитися за аліменти, то залишиться без житла.
Так і жили, від подачки до подачки. Міг перевести і десять тисяч, а міг і кілька підкинути. Зате потім на його сторінці в соціальних мережах красувалися яскраві фото з відпочинку з коханкою.
Поліна на все плюнула і просто викреслила чоловіка зі свого життя, стала жити для дітей. Нові відносини вона не планувала, прекрасно розуміючи, що з трьома дітьми, один з яких немовля їй нічого не світить.
Коли молодшому було 2 роки, то до них в поліклініку прийшов новий педіатр – Сергій Володимирович. Йому трохи більше 30 років, але лікар хороший. Потрапили до нього на прийом вони, коли діти дружно захвoріли. Потім якось він зайшов до них додому, щоб провідати дітей. Поліна сама нічого не помітила, а подруга, яка при цьому була присутня сказала, що очі то у Айболіта гoрять) Та лише відмахнулася.
Потім він «випадково» зустрів їх на дитячому майданчику. І таких випадків стало більше. А потім вже не приховуючи сказав, що вона йому подобається. Почали зустрічатися, незабаром він її зробив пропозицію. Вона погодилася.
Призначили день весілля, потрібно було сказати колишньому чоловікові. І тут почалося найцікавіше. Коли той дізнався, то тут же приїхав до них. До цього його не було близько року, і діти вже забули його, а молодший взагалі не пам’ятав. Він став крuчати, що не допустить того, щоб його дітей виховував інший чоловік. Поліна його виставила.
Через два дні прийшла опіка, надійшла скарга, що Поліна не стежить за дітьми, водить незрозумілих чоловіків в будинок. Вона відразу зателефонувала Сергію, і він приїхав. Опіка оглянула квартиру, дізналася все про Сергія і поговорили з Поліною. Та розповіла звідки ноги ростуть, жінка з опіки з розумінням поставилася. На прощання побажали їм триматися, обіцяли більше не турбувати без причини.
На наступний день подзвонив колишній чоловік і запитав чи не передумала вона, Поліна сказала – ні. На що він їй відповів, що тоді вона може збирати речі і вимітаться з квартири. Увечері прийшов Сергій і сказав збиратися.
Свого житла у Сергія не було, точніше була кімната в комуналці, але це не житло для сім’ї з п’яти чоловік. Тому Поліна не розуміла куди він їх везе, а Сергій мовчав.
Під’їхали вони до великого заміського будинку. Будинок було видно, що не новий, але добротний. Виявився будинок його матері. Поліна стала говорити, що не піде – боялася, як відреагує майбутня свекруха. І тут вийшла вона.
-Так! І що сидимо? Кого чекаємо? Швидко з машини. Я онукам пирогів напекла.
Поліна не знала, що сказати, її колишня свекруха викреслила їх із життя ще до розлучення. Вважала себе не пристосованою для онуків. А тут онуками її дітей називає жінка, яка вперше бачить їх.
Мама Сергія виявилася дуже розумною жінкою, батько Сергія помер, коли той був маленький і її другий чоловік взяв з маленькою дитиною на руках. Ні разу її не дорікнув і не назвав сина чужим. Тому вона все розуміла.
Живуть вони більше року, молодший називає Сергія татом, дівчатка поки Сергієм. Їх не змушують і не просять кликати по-іншому, головне, щоб їм було комфортно. Колишній чоловік якийсь час ще дзвонив з погрозами, але начебто заспокоївся. Може бути зрозумів, що Поліні теж потрібно жити далі, а може відволікся на чергову інтрижку.
