Чому Хрінницьке водосховище небезпечне для міста та області
Аби з'ясувати, яка ситуація нині та чи загрожує Волині і Луцьку повінь, ІА "Конкурент" звернувся за коментарями до начальника Волинського обласного управління водних ресурсів Ростислава Кравчука.
– Нині ситуація більш-менш нормалізується. Поки що паводок триває. На заплаві три річки: Прип'ять, Стохід та Стир. Але це стосується північних районів області: Маневицький, Любешівський райони. У Ратнівському районі рівні теж вже майже піднялися на заплаву у зв'язку з потеплінням, що настало днями, коли почав танути сніговий покрив. Нині у підтопленому стані 1600 гектарів сільськогосподарських угідь: 1000 гектарів у Любешівському, решта – у Ратнівському районі. З них підтоплені посіви в Ратнівському районі (близько 240 гектарів) та у Любешівському (близько 100 гектарів). Вони були затоплені до 10 січня. Тут для відкачування води працює 10 насосних станцій.
– Чи можна вже назвати суму збитків?
– Поки що не можна говорити про суму збитків. Потрібно бачити, як вода вплине на ділянки. Адже якщо посіви вимокли, то збитки будуть. Звичайно, збережуться посіви не у тому стані, який би хотілося. Певно, 30% урожаю буде втрачено. Хоча повторюся, що збитки визначить на місцях влада.
– Чи прогнозуєте ви весняну повінь в області?
– Поки що про повінь говорити рано. Снігу немає. Але ми залежимо від примх природи. Якщо будуть або дощі, або сніг, то у 20 числах лютого можна буде прогнозувати, якою буде повінь. Хоча, сьогодні рівні ґрунтових вод дуже високі, так само як і рівні в річках. У січні випало менше опадів – 70-80% від норми. А попередні чотири місяці минулого року майже двічі опади перевищували норму. Тому ситуація така склалася, що настав паводок.
– Ви зазначили, що страждають північні райони. Що можете сказати про Луцьк та Луцький район, адже Стир теж повноводний. Чи не перетвориться територія у селі Рованці біля річки, що заселена приватними садибами, на своєрідну Венецію, як це було кілька років тому?
– На рівень води в річці Стир також впливає Хрінницьке водосховище, яке розміщене у Рівненській області, в Демидівському районі. Поки що Стир у руслі, він не вийшов на заплаву, хоча рівні високі. (Стир вийшов на заплаву у Маневицькому районі, біля Колок.) Але якщо будуть опади і скинуть з водосховища… Хоча ми регулюємо щодня скиди та рівні води у водосховищі. Річкової загрози поки що немає. Але у нас будуються зараз ближче до води, у заплави заходять. В районі водозабірної свердловини луцького водозабору почали будівництво. У них будуть проблеми, адже ця територія затоплювалася споконвіків. Є наміри побудувати там захисну дамбу від річки Стир, насосну станцію. Але це дуже дорого буде коштувати. Потрібно буде постійно відкачувати воду через високий рівень ґрунтових вод.
– Щодо водосховища у Хрінниках, від якого залежить Рівненська АЕС, то не перший раз шириться інформація щодо можливого прориву дамби. На скільки реальні такі припущення і до чого це може призвести?
– Я згоден з тим, що говорять, бо щорічно там буваю у складі комісії, що складається зі спеціалістів служби надзвичайних ситуацій, водогосподарників, рибаків залучаємо. Ми відвідуємо водосховище, аби розробити порядок пропуску повені. Саме водосховище займає 1830 гектарів, частина з яких – це волинська територія. Водосховище на балансі КП "Стир" (Демидівська районна рада). Дамба теж їхня. На дамбі шість шлюзів для паводкового водоскиду і два для поступлення води до гідроелектростанції. Якщо води багато, то шлюзи для паводкового водоскиду починають відкривати. Та частина, де ці шість шлюзів, там є пошкодження, тріщини, сочиться вода. Така ситуація близько трьох років. Ми зверталися до органів місцевої влади, зустрічалися з рівненськими колегами, аби ініціювати ремонт. Підводне обстеження робили водолази і на підставі їхнього висновку районна влада розробила проект для ремонту греблі. Його вартість близько 18 мільйонів, але це було кілька років тому. На жаль, коштів не добилися. Звернення були і до волинських депутатів... Хоча це компетенція Рівненської області. Однак, якщо воно рване, то збитки будуть і для Волинської області. За нашими підрахунками, близько 26 населених пунктів у чотирьох районах області будуть частково підтоплені.
– Якщо говорити про міста, то які можуть постраждати?
– З великих пунктів – це Луцьк, Рожище. Ціни на ремонтні роботи ростуть і, певно, вже треба перераховувати проектну документацію. Потрібно було би вирішувати питання для співфінансування з місцевими бюджетами, адже там багато баз, які приймають людей, бо вони зацікавлені в існуванні водосховища. Для Волині, якщо спустити водосховище, великої проблеми не буде. Постраждають люди, які там живуть, мають якісь заробітки.
– Скільки років водосховищу та коли його ремонтували востаннє?
– Його побудували у 50-тих роках минулого століття. Водосховище на початку 90-тих років спускалося. Проводили капітальний ремонт. Русло тоді заросло чагарниками. У кінці 90-тих сховище було знову наповнене водою. Але вже потребує ремонту.
– Чи можна робити ремонт без осушення?
– Так. Зараз є технології, при яких не потрібно спускати. Є методика, яка дозволяє закачати у тріщини спеціальний розчин. Роботи можуть провести водолази.
