Давно живу окремо від батьків, маю чоловіка і дітей. Тато з мамою розлучилися 5 років тому, проживши в шлюбі 23 роки. І дня не було, щоб я не думала про них, дуже шкода, що так склалася їх доля.
Я вже досить багато років живу окремо від своїх тата й мами, маю вже свою власну сім’ю і дітей, проте до цих пір за них хвилююся, не було й дня, щоб я не думала про своїх батьків. Мама з татом прожили разом у шлюбі довгих 23 роки, і розлучилися 5 років тому.
Мені було нелегко після того, але приклавши зусилля, я все-таки змирилася з їх розлученням. Я бажаю своїм батькам тільки добра, тому мене заспокоювала лише одна думка про те, що якщо вони стануть щасливішими окремо, то нехай буде так. Проте час показав, що після розлучення їх життя не стала кращим зовсім, як на мене.
Батько, можливо, і став трішки щасливішим, так як мама постійно докоряла йому в усьому і постійно щось просила. Після розлучення він присвятив весь свій час роботі і догляду за бабусею, своєю мамою. А ось у мами в житті почалася суцільна чорна смуга: вона зійшлася з чоловіком, який виявився не дуже доброю людиною, в гріш її не ставить і живе лише за її рахунок.
Не знаю, коли вони познайомилися, але, судячи з усього, два роки тому – тоді мати стала відмовляти мені в допомозі з онуками і сказала, що хоче пожити для себе. Про те, що у мене з’явився вітчим, я дізналася приблизно через пів року після цього – один раз приїхала до мами в гості без попередження, і побачила там цього незнайомого мені чоловіка.
Він мені відразу зовсім не сподобався, адже він не був таким добрим та вихованим, як мій рідний тато: у нього немає постійної роботи, власного житла і зі своїми дітьми він не спілкується зовсім. Мені здається, що мама його привела в свою квартиру просто через те, що не хотіла на старості років залишитися однією.
Я не хочу лізти в їхнє життя, і намагалася максимально відсторонитися від їх відносин, але незабаром після нашого з вітчимом знайомства, мама почала постійно скаржитися на нього. Вона стала частіше дзвонити мені і приходити до мене в гості, щоб виговоритися, розповісти все про своє життя: то я дізнаюся що він витратив її заощадження на себе, то що він просить її взяти для нього кредит.
Зі слів мами не проходить жодного тижня, щоб вітчим не говорив про розлучення з нею. Я кожен раз щиро дивуюся її розповідями, адже батько з мами завжди пилинки здував, і я не пам’ятаю жодної їх подібної суперечки.
Я не розумію, як інтелігентна, розумна та доросла жінка могла сама собі зробити таким життя. Вона зі своїм чоловіком постійно щось не може поділити і мені здається, що без нього вона жила б набагато краще.
Я говорила з нею, щоб вона розлучилася з ним, адже у неї в житі всього вистачає, є своя квартира. Та мама мовчить. А я не розумію одного: якщо її так недобре з ним, то чому вона не розлучається?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
