День народження свекруха вирішила відзначити близьким колом: син з невісткою, сестра з чоловіком, племінниця і близька подруга – ось і всі гості. За столом були тости і поздоровлення, подарунки та поб
Моя свекруха Вікторія Миколаївна на нашому весіллі не відходила від нас ні на крок, постійно робила якісь дивні речі: то комірець мого
чоловіка поправляла, то волосся причісувала. І з такою тугою дивилася на сина, ніби його від неї забирають назавжди.
Я подумала, що як маму, її можна зрозуміти. Але було дивно спостерігати, як мати дорослого сина, який щойно одружився, опікується
ним при гостях.
А під кінець вечора Вікторія Миколаївна, обнявши сина, розридалася у нього на плечі, немов проводжаючи в далекі краї. Я знову
подумала, що це від хвилювання так поводиться свекруха. Заспокоювало мене лише те, що жити ми будемо окремо: ще до весілля ми
зняли квартиру.
Але медовий місяць вийшов більше гіркуватим, ніж солодким. Вікторія Миколаївна телефонувала щодня і приходила через день.
Андрій працював в дорожньо-будівельної компанії і частенько на роботі траплявся аврал, тож доводилося затримуватися.
І ось в ці години, коли чоловіка не було вдома, приходила Вікторія Миколаївна. Вона терпляче сиділа на кухні і чекала сина,
спостерігаючи, як я готую для нього вечерю і коментуючи майже кожен мій крок.
Я терпляче вислуховувала всі зауваження. Згідно кивала головою, навіть коли свекруха рилася в нижній білизні чоловіка і давала
вказівки, що йому носити, а що не носити.
Я намагалася показати, що я теж піклуюся про свого чоловіка, і постійно говорила, що все у нас з Андрієм добре, що ми любимо один
одного. Але при слові «любов» Вікторія Миколаївна змінювалася в обличчі, як ніби не рада була, що син щасливий. І чим більше я
виявляла свою любов, тим більше невдоволення було у Вікторії Миколаївни.
Одного разу, залишившись наодинці зі свекрухою, я відверто сказала їй:
– Вікторіє Миколаївно, даремно ви так нас опікаєте і не довіряєте мені. Я люблю Андрія.
– Ой! – махнула роздратовано рукою свекруха. – Навіщо йому твоя любов?! Так як мати любить, ніхто мого сина любити не буде. Так
що даремно стараєшся.
Від несподіваного визнання свекрухи я дещо розгубилася.
– Ви що ж, хочете, щоб я чоловіка не любила? Вам так легше буде? – запитала я..
– Ти краще готувати навчися, щоб мій син харчувався нормально, – уникла відповіді Вікторія Миколаївна.
А після цього зібралася і пішла додому. Андрію я нічого не сказала, не стала обговорювати дивну поведінку його матері. Тим більше
наближався день народження Вікторії Миколаївни, – не хотілося псувати свято.
День народження свекруха вирішила відзначити близьким колом: син з невісткою, сестра з чоловіком, племінниця і близька подруга –
ось і всі гості.
За столом були тости і поздоровлення, подарунки та побажання. Коли дійшла черга до мене, то свекруха злегка скривилася, немов
неприємно було їй чути привітання від невістки. Я стрималася, і як ні в чому не бувало початку вітати свекруху.
Привітання у віршах я підготувала заздалегідь і зачитала його при гостях. Привітання було щирим і душевним, навіть сестра свекрухи
розплакалася, а потім всі зааплодували. І тільки Вікторія Миколаївна, стиснувши губи, сухо кивнула головою і прийняла подарунок –
золоту підвіску.
Цим я не обмежилася. Тут же, при гостях, я звернулася до свекрухи:
– Вікторія Миколаївна, – почала я, – ви виростили чудового сина. І я дуже рада, що ми зустрілися з Андрієм і що ми разом. Я знаю, що
ви його дуже любите. Але я теж люблю Андрія, і з цим нічого не поробиш. Просто дозвольте мені любити мого чоловіка! Тому що якщо
ви будете проти, то я все одно буду його любити – без вашого дозволу.
Після цих слів Вікторія Миколаївна і всі гості на кілька секунд замовкли, дивлячись на мене. Вікторія Миколаївна, мабуть, починала
розуміти все сказане невісткою: її губи затремтіли, вона хотіла розплакатися. Але її рідна сестра тут же обхопила за плечі:
– Все правильно тобі невістка сказала. Вона у тебе хороша, нехай вони живуть самостійно, а до тебе в гості приходять. Радуйся, що
його дружина теж його дуже любить.
Тут Андрій підійшов до матері і теж обійняв її, а потім і я обняла свекруху. Після дня народження Вікторія Миколаївна стала менше
переживати за Андрія і частенько всім говорила, що чекає онуків і що буде найкращою бабусею.
Фото ілюстративне – menunedeli.
Джерело
