ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

Хто такий святий Миколай
Той, хто “на всякий час помагай” – так співають у пісні. І, як виявляється, це не просто рима у куплеті, у цих словах – сам Миколай, який за своє життя став символом милосердя та жертовної любові. На відміну від більшості святих, яких впізнаємо за повір’ями чи легендами, цей був історичною постаттю.

Народився він у 270 році нашої ери в Патарі. На той час це було найбагатше місто півострова Лікії, що у Середземному морі. Батьки хлопчика – Феофан і Нона, жили заможно та глибоко вірили в Бога, відтак із перших днів виховували своє маля у християнському дусі. Принаймні, одразу його охрестили, а це тоді було рідкістю. Відтоді Миколай ріс із глибоким переконанням, що найстрашнішим у людському житті є вчинити гріх та стати на сторону зла, зійшовши зі стежини світлого та істинного.

Проте ледь досягнувши повноліття, юнак втратив своїх маму й тата, а спадком, який вони йому залишили, згодом допоміг нужденним. Зокрема, вдівцеві, який жив поблизу нього. Той мав єдину доньку, коханий якої був із багатої сім’ї. Зрозуміло, що родина хлопця і чути не хотіла про безприданницю, яка згодом прийде до них у дім. Тому Миколай подумав: “У мене є золото. Допоможу ним тому, хто страждає”. І в один з вечорів він непомітно поклав мішечок із монетами у вікно спальні майбутньої нареченої. Тоді містом ходили чутки, що закоханим начебто допоміг ангел. І, почувши такі розповіді, Миколай вперше відчув себе щасливим.

Однак на цьому він не зупинився і у будинки знедолених час від часу приносив теплі речі, іграшки та їжу. Однак якось юнакові таки не вдалося втаїти своїх добрих діянь. Городяни вистежили Миколая і здивувалися, що цей сором’язливий хлопець має настільки щире серце. І за такі милосердні справи згодом містяни обрали його своїм єпископом. А у 325 році Миколай відвідав Перший Вселенський Собор у Нікеї.

В Україну культ Миколая-чудотворця прийшов разом із християнством. Про це свідчать церкви та храми, які збудували на честь цього святого. Зокрема, в 11 столітті такий звели на Аскольдовій горі у Києві, а через два століття – у Львові, під горою Будельниця, тепер – Княжою.

Ким опікується Миколай-чудотворець
Під покров Миколая потрапляють не лише дітлахи, які у ніч на 19 грудня терпляче чекають від святого дарунків. Угодник Бога ділиться своєю опікою також зі студентами, мандрівниками, водіями, торговцями та моряками. До слова, останні часто беруть образ чудотворця з собою на риболовлю. У народі ще кажуть, що святий Миколай береже людей і від стихійного лиха, особливо на воді. Знову згадуємо рядки найпопулярнішої пісні про нього: “…хто спішить у твої двори, того ти на землі й морі все хорониш від напасти”.

Звертатися до Миколая у молитвах можуть і ті, хто перебуває у скруті, а також заміжні жінки, які просять чудотворця про спокійне сімейне життя.

Українські традиції у святковий день
Як ми вже згадували, найбільше цього свята чекає українська дітвора. У своїй уяві хлопчики та дівчатка, здебільшого, малюють таку картину: сивобородий чоловік із величезним мішком, в якому безліч подарунків, спускається з небес і у супроводі своїх помічників – ангелика та чортика, непомітно підкладає під подушку коробки з дарунками або прутики. Те чи інше він кладе тоді, коли начебто одержує вказівку від янгола, який переконує, що впродовж року дитина була слухняна, чи від чортика, який згадує, у чому малеча прогрішилась.

Проте у давнину свята Миколая чекали і дорослі. Традиційно у цей день вони сходилися варити пиво та веселилися. А після гулянь запрягали в сани найкращих коней і каталися навколо села. Мовляв, так хотіли знати, наскільки слизький сніг випав цього року. На звичай триденних святок натрапляємо на Харківщині. Там у цей час варили кутю та узвар, щоб у наступному році щедро вродили жито і плоди.

На Поділлі ж уважно стежили за тим, хто цього дня зайде у хату, нарікали його “полазником” і дуже тішилися, якщо ним виявилася людина з позитивною енергетикою. Якщо першим подвір’я перейде господар, то обов’язково має завітати до худоби з їжею. Прийшовши до хліва з їжею, він приповідає: “Дай, Боже, добрий день. Щобись худібонька здорова була та й я з тобою ще й зі своєю жоною”.

Схоже робили і господарі Київщини. Домашню скотину вони кропили свяченою водою та зіллям, просили святого Миколая вберегти її, та й усю сім’ю загалом від напасти й лиха.

Важливим 19 грудня було і для дівчат, які готувалися стати під вінець. Вони знали, що засватати їх можуть перед Різдвом, тому заздалегідь наводили лад у своїх скринях: готували одяг і прикраси, в яких мали зустрічати сватів, а також прибирали.

Як Миколая святкують за кордоном
Так само із нетерпінням подарунків від святого Миколая чекають і дітлахи з-за кордону. Щоправда, їх одержують швидше, ніж українські, майже на цілих два тижні, адже святкують цей день 6 грудня.

Така традиція, найімовірніше, походить із Німеччини, де батьки презентували своїм дітям новий одяг. А згодом почали робити це таємно, вночі, щоби малеча повірила в чудеса Божого угодника. Окрім нових штанців, светриків, шапочок чи курточок, діткам дарували ласощі, іграшки та шкільне приладдя. А от у голландський Роттердам святитель щороку припливає на човні з Іспанії, у місто він в’їжджає на коні, якого звати Амеріго, і тримає в руках єпископську палицю. Напередодні такого візиту дітвора акуратно розкладає перед вхідними дверима начищене взуття, щоби у день Миколая відшукати там солодощі. А біля них ще залишає гостинці для Амеріго: кілька морквинок і трішки сіна, щоби тваринка не зголодніла протягом ночі.

Своїм покровителем святого Миколая вважають жителі італійського містечка Сассірі, що розташоване на острові Сардинія. Головну увагу цього дня приділяють нареченим, яким дарують подарунки. Така традиція має назву “Rito delle nubili”. Тим часом у сусідній Франції, в населеному пункті Сан-Ніколя-де-Пор, що у регіоні Лотарингія, дійство куди помпезніше. Тут організовують цілу процесію, що виходить у місто ввечері, і рухається головними вулицями. На її чолі – старець Миколай, поруч – привид, який у своїх руках несе різки, щоби ними впродовж шляху шмагати неслухняних діточок. Якщо такі знайдуться, їх хутчіш забирають у мішок.

А от у Польщі напередодні свята малеча розвішує біля каміна білі панчохи, і сподівається, що вранці знайде там цукерки та горіхи. До слова, традиція класти дарунки у шкарпетки, найімовірніше, виникла, коли одного разу святий вирішив допомогти трьом сестрам, які злидарювали, і кинув їм у димохід три мішечки з монетами. Вони впали саме у випрані шкарпетки, які дівчата розвісили на каміні.

Прикмети у день святого Миколая
Якою буде зима, чи як вродить урожай восени, в цей день може підказати погода. Варто лише уважно придивитися, наприклад, чи немає на деревах інею. Якщо гілки оповиті ним, тоді варто чекати багато хліба. Якщо цього дня падає дощ, це означає, що добре вродить озимина.

Визначають за погодою у цей день, яким буде літній Миколай. Кажуть, скільки випало снігу на 19 грудня, стільки ж трави буде 22 травня.

Автор: Юлія Девда
Джерело