Директор школи №148 міста Києва: "Між цими фото - більше 5 років. Фото праворуч зроблено 1 грудня 2013 року... Ліворуч - сьогодні, після "дебатів"..."
Фото праворуч зроблено 1 грудня 2013 року, коли весь Київ вийшов на Майдан після побиття студентів.
Ліворуч – сьогодні, після “дебатів” кандидатів у президенти, куди з’явився лише один з них.
За ці роки відбулося стільки всього, що для іншої країни вистачило б на цілу історичну епоху.
За ці роки Україна не раз була на краю провалля. І кожного разу ми, українці, спільними зусиллями рятували країну: кожен як міг, кожен на своєму місці.
І кожного разу до наших спільних зусиль докладалася ця людина: своїм величезним дипломатичним талантом, своїм небезмежним здоров’ям, своїми чималими грішми.
Ця людина наробила чимало помилок у кадровій політиці і у комунікаціях.
Так, треба було призначати на посади не за особистою відданістю (бо вже зараз ті самі гнилуваті “особисто віддані” тікають, як смердючі пацюки), а дійсних професіоналів, відданих справі. І захищати професіоналів від цькування крадійкуватих чинуш та неосвічених популістів. І гнати з посад “розпилювачів бюджету” відразу, як про це ставало відомо. Це – болючий урок.
Так, треба було спілкуватися із суспільством напряму, розповідати про наші реальні проблеми та їх реальні вирішення, відповідати на “незручні” запитання журналістів, слухати громадськість, не ховатися від преси. І це – теж болючий урок.
Адекватні люди бачать помилки цієї людини – і не мовчали про це всі ці 5 років, аргументовано критикуючи.
Але цю людину – і це беззаперечний факт – цькували: цілеспрямовано, брехливо, несправедливо. Цькували тотально: або за гроші, або через власну недолугість та власні образи на життя.
І от тепер Україна перед вибором: кому довірити найвищу посаду у державі?
Я особисто свій вибір зробив: цій людині, незважаючи на всі її помилки, я довіряю. Бо бачу, що свої болючі уроки вона засвоїла. Бачу за тим, що зараз ця людина робить, як тримає удар, як себе поводить.
Бачу за тим, як багато ця людина реально зробила для всіх нас за п’ять років.
Міжнародна вага України, відродження армії, бюджетна децентралізація, завдяки який школи вперше за часи незалежності стали отримувати реальні гроші. І ще чимало всього, що потрібно НАМ УСІМ.
Бо ця людина – боєць, який захищатиме Україну і надалі.
Ця людина – Петро Порошенко.
P.S.
Переконані прихильники іншого кандидата, будь ласка, ввічливе прохання: не треба тут агітувати “проти Порошенка” – я тут “проти” вашого кандидата не агітую. Спробуйте хоч раз знайти і написати про його “плюси”.
Тримаймося.
