ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

Дії режиму самопроголошеного диктатора Лукашенка дали привід говорити, що для України виникла пряма воєнна загроза від Білорусі.

Лукашенко почав першим, бо саме він першим заявив, що для "Синьоокої" начебто виникла воєнна загроза від України, Лукашенко першим заговорив, що йому потрібні російські тактичні комплекси "Искандер" начебто для захисту від України.

Друга оцінка – РФ може спровокувати пряме збройне зіткнення між арміями Білорусі та України, відповідно маніпулюючи Лукашенко; таке зіткнення не матиме значних воєнних наслідків, але створить нові позиції Путіну для "геополітичних торгів".

Найбільш повні дані є на шпальтах польського порталу Defence24, їх і використовуватимемо. Також – братимемо дані російського "Центра анализа стратегий и технологий".

Білоруське військо має в своєму розпорядженні "понад 500" радянських танків Т-72Б та 24 модернізовані танки Т-72Б3. Також – 132 одиниці БМП-1 та БРМ-1К, 932 одиниці БМП-2, понад 500 БРДМ-2 та 60 МТ-ЛБ.

При цьому білоруси начебто мають 200 буксированих гаубиць Д30 калібру 122 мм, 72 буксированих гармати 2А72 "Мста-Б" та 50 гармат 2А36 "Гиацинт-Б". Для коригування вогню своєї ствольної артилерії білоруси мають російські БПЛА "Иркут-3" та "Иркут-10", точна кількість яких – невідома.

Ну і найбільш чутливе – у Білорусі є свій "ракетний щит", 36 радянських тактичних ракетних комплексів "Точка-У" з дальністю стрільби до 120 кілометрів та 4 комплекси "Полонез" (скоріш за все, створені за прямої участі Китаю) з дальністю стрільби до 300 кілометрів.

Білоруси мають в своєму розпорядженні від 20 до 30 штурмовиків Су-25, і також - 11 навчально-бойових літаків Як-130 російського виробництва, що також можуть використовуватись для ударів по наземним цілям. Окрім того, на балансі є 10 навчально-бойових радянських літаків L-39, що мають два вузли підвіски для некерованого озброєння.

При цьому поляки стверджують, що в строю ВПС Білорусі є два транспортні літаки Ил-76 та шість легких Ан-26. На зберіганні – ще мінімум 10 одиниць Ми-24, до 10 списаних винищувачів Су-27 та до 20 списаних бомбардувальників Су-24.

По кількісному та якісному складу протиповітряної оборони Білорусі поляки виносять таку оцінку – навіть якщо Лукашенко не зміг умовити Кремль на поставку зенітно-ракетних комплексів С-400, у нього все рівно в строю три зенітно-ракетні полки, озброєні комплексами С-300ПС та С-300ПТ, які цілком перекривають увесь кордон "Синьоокої" з Польщею та країнами Балтії. Про наряд сил білоруської ППО на кордоні з Україною у відкритому доступі даних нема.

Щоб самостійно перейти в наступ проти України, Лукашенко нема відповідної інфраструктури – транспортні магістралі в Білорусі йдуть по лінії "схід-захід", а не "північ-південь"; система полігонів, складів та баз на території "Синьоокої" розрахована саме на наступальні дії проти країн Заходу. В Білорусі досі є радянська практика виділяти вантажівки із військових частин для збору урожаю, і це може означати, що у білоруського війська точно є проблеми із справністю автопарку.

В свою чергу, із-за тих же інфраструктурних обмежень є малоймовірним сценарій, що російські війська раптом заходять на територію Білорусі та негайно переходять в наступ на Київ.

Для "репетиції війни" в рамках навчань "Запад-2021" росіянам знадобилось майже 2 місяці, щоб перекинути в Білорусь необхідний контингент військ. Так, на початку листопада 2021 року був епізод, коли росіяни та білоруси висадили із літаків десантний батальйон на полігон лише в 30 км від кордону з Польщею, але схоже, що десантний батальйон – це максимум, що росіяни можуть раптово перекинути в Білорусь.

В свою чергу, попри свою войовничу риторику, Лукашенко схоже сам боїться реальної війни з Україною. Інакше б не просив у Кремля "чудо-зброю", як то ЗРК С-400 або ж тактичні ракетні комплекси "Искандер".

Чим довше зберігатиметься такий еквілібріум, тим меншою ставатиме ймовірність, що армія Білорусі може бути застосована проти України.