ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

Ми з батьками колись жили доволі скромно – четверо в двокімнатній квартирі, яка залишилася нам від бабусі. У мого батька був
невеликий бізнес, який спочатку був зовсім неприбутковим, а мама працювала в школі вчителькою. У нас з сестрою були лише
необхідні речі, на більше ми ніколи не розраховували, так як розуміли, що у батьків немає змоги розкошувати.
Але потім батькові справи в бізнесі пішли вгору, і після 40 років мої батьки почали дуже добре заробляти, мама навіть звільнилася з
роботи і допомагала батькові в бізнесі. З кожним роком справи йшли все краще, і наша сім’я почала дуже добре жити. Мені тоді було
20 років, сестрі 18. Ми стали студентами і поїхали вчитися в університет. Батьки нам допомагали, але основну частину грошей
витрачали на себе.
Вони збудували собі шикарний заміський будинок, придбали автомобіль, у відпустку щороку вони літали за кодон. Мало не кожні
вихідні з друзями вони їздили кудись відпочивати.
У них було багато друзів. Батьки їм в усьому допомагали завжди і морально і фінансово, а також у них були теплі відносини з
родичами. Мама з щедрого плеча дарувала або віддавала рідним свої прикраси, одяг, косметику іноді купувала нове. Напевно, їй
подобалося бути такою щедрою. В нашому будинку було завжди повно гостей і рідні.
Щодо нас з сестрою, то батьки такими щедрими до нас не були. Коли ми виходили заміж, нам зробили весілля і кожній дали половину
суми на однокімнатну квартиру. Іншу частину додавали наші чоловіки. Так ми в однокімнатних квартирах і живемо, тут народилися
наші діти. А в цей час наші батьки розкошують в своєму двоповерховому заміському будинку, абсолютно нічим нам не допомагаючи.

Джерело