ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

І я вирушив на зустріч з Ольгою в її просторий офіс, де вікна на всю стіну. Ольга мені дійсно відразу сподобалася: каблуки, темно-синій витончений костюм з брошкою Chanel, плавні жести, принадні гpуди. І чарівна усмішка.

Нам принесли чай і дієтичне печиво. Ми говорили з нею дуже довго. Ольга із задоволенням розповідала про своє дивовижне життя.

Вона родом з південного містечка, проста сім’я, приїхала вчитися в Київ, відразу поступила в інститут, вона довго готувалася. Але їй не хотілося жити в гуртожитку, тому Ольга почала підробляти, благо в 90-ті було багато можливостей. Так, не гребувала всякою роботою, і кур’єром, і бог знає ким. Їй пропонували йти в моделі, але Ольга знала, який це бруд, відмовилася. Зате зняла маленьку квартирку на околиці. Спала мало, харчувалася казна чим, але відчувала себе дуже самостійною.

«Розумієте, це був виклик – мені, дівчині з провінції, вижити у великому місті! – посміхнулася вона. – Все моє життя – це виклики».

А потім вона стала заступником гендиректора фірми, яка займалася поставками модного одягу. Але як, питаю, вам це вдалося? Ольга знову посміхнулася: «Я вмію спілкуватися з людьми. Найголовніше в нашому житті – спілкування. Це формула успіху».

Зізнаюся, я був так зачарований співбесідницею, що втратив журналістську хватку. Треба випитувати, треба бути уїдливим і противним, а я слухав про «формулу успіху» і благодушно кивав.

А потім Ольга раптом пішла з модного одягу. «Я шукала нові виклики!». І виявилася в Нью-Йорку. Знову одна, знову без зв’язків, знову без грошей. Але сталося диво – вона познайомилася з Біллом, багатою і діяльною людиною, який дуже хотів вкладати гроші в іноземні проекти. Ольго, питаю, а як же ви познайомилися? «О, знаєте, він просто до мене підійшов в кафе, він почув, що я розмовляю по телефону». І закрутилося. Ольга привезла Білла в Україну, звела з потрібними людьми, Білл створив інвестиційну компанію, все вдалося.

А далі були ще кілька фірм, Ольга рухалася вгору і вгору. І нарешті, рік тому Ользі запропонували стати віце-президентом тієї найбільшої будівельної компанії. Ольга, знову уточнюю, а хто запропонував? «Ну сам президент, Ігор Іванович, ми з ним вже були трохи знайомі».

Потім Ольга ще півгодини розповідала мені про успіхи компанії і нові виклики, які їх чекають. Вже у фіналі я задав питання, яке не встиг: чи заміжня вона? Ольга похитала головою: «На жаль, ні. Занадто багато часу забирає бізнес». Але у вас, кажу, є дванадцятирічна дочка. «Так, – сумно посміхнулася Ольга. – виховую без тата. Але я дуже стараюся приділяти їй більше часу».

Я подякував, Ольга м’яко потиснула мені руку: «Ви дуже приємний співрозмовник!»

А потім вже усвідомив: блін, нічого я толком не випитав, Ольга зробила мене легко, як гросмейстер – шахового самоука. Жіноча чарівність укупі з oкруглими фoрмами мови – ось і вся хитрість.

Але я повинен був зробити хороший матеріал. І тоді я зустрівся з давнім партнером Ольги – тим самим, з яким вони колись торгували одягом. Він відразу перейшов на «ти», і тут же запитав, посміхнувшись: «Що, Оля тебе зачарувала? Це вона вміє».

І потім розповів те, що Ольга геть «забула». А він пам’ятав все.

Так, вона дійсно з Півдня. Але містечко зовсім не маленьке – обласний центр. І батьки – зовсім непрості. Тато Ольги був великим чиновником в обласному уряді, займався сферою торгівлі. Грошей у тата було повно, торгаші несли йому хабара з ранку до вечора. А тато в свою чергу дав хабар, щоб Ольгу взяли в інститут. Тато ж зняв їй квартиру – тільки не крихітну на околиці, а велику, в центрі Києва. Ольга толком не вчилася, вона активно вливалася в столичне життя. Модні клуби, важливі тусовки, впливові хмільні чоловіки. Розумниця Ольга швидко розібралася, кого треба швидко зачаровувати. Навіщо їй дійсно «брудний» модельний бізнес – вона літала набагато вище і точно знаходила цілі.

Так вона і познайомилася з моїм співрозмовником. «Але зрозумій мене правильно, – сказав він. – У мене з нею не було жодних стосунків, я одружений і всього цього не люблю. Просто мені потрібна була саме така союзниця, щоб пудрила мізки за потрібне партнерам. Я бізнесмен, я заробляю, як вмію.

Ольга ні чорта не тямила в бізнесі, зате була дуже корисна в той момент, готова на все, мужики від неї бaлділи. Але потім вона стала кpасти у мене гроші. Дуже багато. Це мені не сподобалося, я її звільнив, без шуму».

Ця розмова мене спантеличила. У біографії чарівної героїні відкрилися нутрощі, які вона ретельно приховувала під темно-синім костюмом з брошкою Chanel. Але я розумів: може, співрозмовник за щось їй мститься, може, він сам бреше? І став спілкуватися з іншими «фігурантами» Ольжиного життя.

О, все виявилося ще вигадливіше. Накравши грошей, вона втекла в Нью-Йорк. Але не просто, а з американцем, якого на собі одружила. Отримала громадянство. Там Ольга швидко позбулася цього лопуха і почала світське життя, благо кошти їй дозволяли. Але її головною метою став той самий Білл – мільйонер, ласий на жіночу красу, який хотів вкладати гроші в Україні. Ніякої чудесної зустрічі в кафе не було, Ольга домагалася цього Білла півроку, буквально переслідувала. Ходила на всі тусовки, де він бував.

І домоглася. Від Білла у неї і народилася дочка. Тільки живе дочка не в Києві – а з татом в Америці, Ольга до неї іноді прилітає. З Біллом вона pозлучилася, отримавши колосальні відступні. У бізнесі Ольга так і не шарить, але розкручувати багатих чоловіків – тут вона геній. Це і є її «виклики».

Ну і фінал. Президент будівельної компанії – нинішній «любий друг» Ольги. Цей Ігор Іванович призначив її на високу посаду, на величезні гроші. Правда, Ігор Іванович одружений. Але все зручно: з Ольгою зустрічається на роботі, чим погано? Там багато затишних приміщень з красивим видом на місто.

Отже, коли я все це з’ясував – зрозумів: треба повідомити редакції. Що робити з такою інформацією? Писати всю правду?

“Ні в якому разі! – відповіли мені. – Ти що? Нам потрібна гарна успішна жінка. А не твоя дуpна правда. Вона нікому не потрібна, всім потрібні казки, зрозумій!»

Тоді, кажу, ніякого тексту не буде.

На тому й розійшлися.

… Іноді мені хочеться написати захоплюючий серіал про багатих і успішних. Заснований на реальних подіях. У першій частині кожної серії ми бачимо те, що герої нам хочуть вселити і показати, їх «казки», а в другій – що було насправді. Історія розумниці Ольги – якраз для такого кіно.

Джерело