Думки матеріалізуються, тож відкладайте «на білий день»
Ділимося думками Ірини Говорухи стосовно «чорних днів», «білих днів» та віри в краще.
Моя тітка постійно ховала гроші в панчоху на випадок хвороби і щоразу ці заощадження йшли на лікування запалення легенів, гайморитів, циститів і грипу. Жодного разу сума не була витрачена на поїздку до Молочного лиману чи на екскурсію до Кам’янець-Подільського.
Татів друг законсервував гроші в трилітровій банці. Пристойну суму в доларах. Ходив цілий рік в одних штанях, простенькій сорочці і у всьому собі відмовляв. Навіть у пачці масла, щоб присмачити калоріями білий хліб. Одного разу відрив заначку і побачивши, що купюри зітліли – впав і помер від серцевого нападу.
Багато літніх людей заводять спеціальну скарбничку під назвою «на смерть». Думаю, нікого не дивує, що ця подія не змушує себе чекати, хоча такими ж «маніпуляціями» можна було б продовжити собі життя.
Відкладаючи на важкий період, ми притягуємо ці важкі часи. Відрізки потреби, бідності, голоду, холоду і втрати роботи. Приберігаючи щось на потім – обкрадаємо себе зараз. Відбираємо задоволення, ресурси, енергію і програмуємося на бідність. Виходить, підсвідомо чекаємо гіршого, нескінченно «сушимо сухарі» і в цьому стані живемо.
У радянський час був популярний мультик про сім’ю їжаків під назвою «На чорний день». Якось раз вони відправилися в ліс, щоб добути харчування. Батько сімейства, з претензією на мудрість, їжак, пояснив своїм нащадкам, що їжу потрібно обов’язково залишати на «чорний день». Це почула напівглуха ворона і вирішила, що, коли він настане, всі почорніють. Розхвилювалася, розкаркалася і поспішила поширити новину по лісі.
У Південній Кореї існує свято під назвою «Чорний день», яке відзначають самотні люди. Одягаються у темний одяг і їдять чорну локшину зі свининою, овочами і темною, як мазут, бобовою пастою. При цьому скаржаться на проблеми в особистому житті, влаштовують експрес-побачення, займаються сватанням і поглинанням на час своїх смоляних макаронів.
Чорним днем ще називають п’ятницю тринадцятого. Її боялися навіть такі просунуті мужі, як Гомер і Цицерон, а Гете в цей день не вставав з ліжка. Ден Браун у своєму романі «Код да Вінчі» підлив масла у вогонь і на сьогодні цієї дати побоюється у світі понад 60 мільйонів чоловік.
А може, все-таки краще відкладати на «білий день»? На подорожі, другу освіту, народження дитини, весілля, квитки в театр Ла Скала, екскурсію в космос, сафарі, шопінг в Мілані і weekend в Цюріху.
Адже на що відкладаємо, те і отримуємо. Мені дуже подобається ідея сучасних баристів. На стійці у багатьох перебуває скарбничка з підписом «На подорож до Греції або Марракеш» і кожен раз, залишаючи чайові, я подумки благословляю їх майбутні поїздки. Тому, якщо вже так хочеться збирати, давайте збирати на щастя, а ніяк не на біду.
