Два місяці тривало моє подружнє щастя, а потім чоловік приголомшив
Я вирішила заповнити холодильник, купити побутову хімію, шторку у ванну, килим у вітальню. У магазині я простягала свою банківську картку, Семен стояв поруч з нудьгуючим виглядом.
Так тривало цілий місяць. Я після роботи заходила в супермаркет і несла пакети з харчами додому, готувала. Все думала, коли мій чоловік оцінить мої старання. Але він сприймав усе, як належне.
У поштову скриньку посипалися квитанції – потрібно було платити комуналку. Я підсумувала цифри, озвучила чоловікові. Він подивився на мене так, ніби його і не стосується ця інформація.
Тоді я не витримала, підняла питання про те, як нам вести сімейний бюджет.
«Семене, в цьому місяці я купувала продукти, витратила всю свою зарплату»
«Не може бути, що всю» – сказав він. «Овочі та крупи коштують копійки»
У мене трохи щелепа не впала на підлогу. Я відкрила мобільний банківський додаток і показала йому, які суми мені довелося залишати на касі продуктових магазинів. Він щиро здивувався. Ще б пак, в його будинку цим займалася мати, він навіть цін не знає на хліб і молоко.
«Давай в наступному місяці скинемося на загальні витрати?» – запропонувала я.
«Ні, до кінця року не вийде. Тато брав кредит на машину, я йому допомагаю. Віддаю по 10 тисяч. Ми так вирішили спочатку, щоб кредит за 3 роки погасити, замість п’яти».
Я здивувалася. Мені тепер, що, дорослого чоловіка утримувати тільки тому, що його батько кредит виплачує?
Довелося обуритися і нагадати благовірному, що він тепер одружений чоловік, у нього нові обов’язки – утримувати сім’ю. Тато повинен сам викрутитися зі своєю машиною. Але чоловік протестує. Каже, що він чесний і благородний в душі, і раз взявся допомагати батькові, то своє слово буде тримати.
