Філософські писанки, які не покладеш у кошик
Створені ним на початку 1970-х років оригінальні за поєднанням лаконізму, концентрації глибокого сенсу та візуального оформлення вірші є видатним внеском не лише в українську, а й в світову літературу. Про це - в матеріалі ІА Волинські новини.
«Завдяки Костеві Шишку ми маємо жанр, якого ще немає в жодній світовій літературі, а саме: вірші-писанки», – з гордістю писав про доробок волинянина відомий український прозаїк, драматург Богдан Жолдак у статті про поета «Диво-писанки» (1992).
Сам Кость Шишко скромно називав їх «формалістичними вправами» під враженнями від творів В.Брюсова, Аполінера, античних поетів олександрійської школи. «Задум виник випадково, – писав в листі Кость. – Можливо, якимсь чином підсвідомо я відштовхувався від танків і хоку. В той час я працював художником-оформлювачем, і якось пригадалися спогади Бродського (автора багатьох зображень вождів), де той розповідав про своє навчання в Одеському училищі, і викладач рисунка вимагав у студентів точно відтворити контур курячого яйця, і він, Бродський, справився з цим за тиждень».
Шишко описав процес створення «писанки»: окреслював олівцем контур і компонував вірші, вписуючи слова в овал, при цьому експериментував зі шрифтами, виділяючи слово чи його частину, а за допомогою фломастерів наносив орнаменти, малюнки. Винайдена мистцем-експериментатором форма віршування була самобутньою і несподіваною в ті часи, коли популяризація стародавнього мистецтва писанкарства у 70-ті рр. радянського застою фактично була під забороною.
Практика візуальної поезії має давню історію. У наукових розвідках дослідники зафіксували численні факти створення візуально-поетичних образів на стінописах Софії Київської, текстів-лабіринтів часів бароко, в літературних експериментах початку 1920-х рр. та інші. Було запропоновано декілька класифікацій зорової або ж графічної поезії. Одна з них включала геометричні вірші-фігури, зображення предметів (дзвін, квітка, парасолька, рибина і т.п.), абстракції.
Влучний термін поезомалярство, що показує природу жанру як симбіоз різних видів мистецтва, був запропонований поетом доби Розстріляного відродження, основоположником українського футуризму Михайлем Семенком. В Україні в 1960-х рр. експерименти у поезомалярстві переслідувалися як вияви інакомислення. Мистці вміло використовували зображальні можливості зорової поезії для гострої критики радянського режиму.
Вірші-писанки волинянина Костя Шишка є цінним відкриттям у поезомалярстві, справжньою перлиною світової літератури. З точки зору графічного оформлення, слова у «писанці» були розміщені та виконані різними шрифтами задля дотримання контуру яйця (у друкованому варіанті цей загальний рисунок, на жаль, втрачається).
Істинний майстер поетичного слова, Кость Шишко лаконічними рядками зміг охопити багатогранний світ людських переживань та емоцій, описати грані земного буття у філософських метафорах, поділитися своїми роздумами про вистраждані ним цінності морального вибору. Філігранність у стислій формі віршування задля вираження ємкої метафори зближують народжений Шишком жанр з японськими формами танка і хоку.
«Для того, аби так бавитися зі словами, досконало підганяти їх одне до одного, необхідно добре знати будову мови й мати величезний запас слів. Кость робив це вишукано і граціозно, він умів малювати словами», – писала про графічну поезію Шишка Ганна Стульська у статті «Постскриптум життя і творчості художника і поета» (2005).
Друзями поета збережені та зафіксовані його безцінні рукописи, самодруки. Видана в 2010 році посмертна збірка Костя Шишка «Писанки» завдяки зусиллям волинських художників С.Корсая (упорядника) і В.Жежеруна (автора обкладинки та портрету) дає можливість сьогоднішнім шанувальникам поезії насолодитися видатним доробком волинянина, талант якого порівнюють з шевченківським.
Інтимна й пейзажна лірика, філософські спостереження, роздуми над змістом людського життя – неповторні вірші-писанки від Костя Шишка усім читачам до Великодніх свят.
Прочитати «Писанки» Костя Шишка можна за посиланням.
Більше інформації – на персональній сторінці Костя Шишка на сайті Галереї мистецтв.
Марія Пилипчук
