Готівки в Україні поменшає, а автостраховка подорожчає
Через півтора року в Україні залишиться вдвічі менше готівки. І банківськими картками ми частіше користуватимемося для розрахунків, ніж для зняття готівки. Про це йдеться в оновленій "Комплексну програму розвитку фінансового сектора України на період до 2020 року", яку затвердило Правління Національного банку України.
НБУ стверджує, що, якщо ці плани будуть реалізовані, то до 2020 року Україна опиниться в числі 50 найкращих країн за Індексом глобальної платоспроможності (зараз ми на 81-му місці). А в світовому рейтингу економічної свободи зробить стрибок з 150-го місця до 30-го або навіть вище. "Комплексна програма розвитку фінансового сектора до 2020 року" була розроблена ще влітку 2015 року, під час перебування головою НБУ Валерії Гонтаревої.
Через півтора року, взимку 2017-го, вона була "актуалізована". І ось тепер, після призначення головою НБУ Якова Смолія, Нацбанк вирішив, що пора ще раз провести ревізію цієї програми. Багато пунктів у новій "Програмі..." позначені як виконані (наприклад, "розробка проекту закону про операції з валютою", який вже підписаний президентом, але набуває чинності з 2019 року).
У деяких змінені формулювання і терміни виконання. Також додані нові пункти. Наприклад, зобов'язання врегулювати питання з електронною гривнею, з ломбардами та інші. Ми вибрали найсуттєвіші зміни, що стосуються кожного жителя України, який користується банківськими послугами.
Нас чекає "ломбардопад"?
Одним з перших пунктів оновленої програми значиться валютна лібералізація. Це одна з вимог міжнародних партнерів України. І на її виконання спрямований, зокрема, нещодавно ухвалений закон "Про валюту".
Як уже писалося, цей закон дозволяє все, що прямо не заборонено – в плані валютних операцій. Наприклад, скасовує валютний контроль для угод з купівлі і переведення валюти на суму до 150 тисяч грн. Щоправда, закон набуде чинності лише з наступного року. Але крім цього, в Нацбанку планують розробити і подати на затвердження парламенту новий закон про інвестиційні фонди. Зараз їх діяльність регулюється тільки указом президента від 1994 року.
Взагалі, в найближчі півтора року НБУ має намір серйозно змінити правила гри для небанківських установ – щоб домогтися "якісної трансформації і підвищення ролі ринку небанківських фінансових послуг", як то кажуть в "Програмі...". Йдеться про ломбарди, страхові компанії, кредитні спілки тощо.
Планується створити фактично нове правове поле на ринках страхування, кредитної кооперації, недержавного пенсійного забезпечення та надання ломбардних послуг. Проблемні банки, які не виконують зобов'язання за договорами про надання фінансових послуг, будуть виведені з ринку, як свого часу Нацбанк вчинив з проблемними банками. В принципі, цей процес уже почався. За даними НБУ, за останніх два роки з ринку виведено 223 ненадійні фінансові компанії, 111 ломбардів, 141 лізингова компанія, 46 аудиторських і 7 страхових. Зміняться правила надання небанківських кредитів під заставу автомобілів. Проект закону був поданий до парламенту ще минулого року, але поки не розглядався.
Готівки поменшає, зате можуть з'явитися "електронні гривні"
Нацбанк має намір в найближчі півтора року поступово, але суттєво знизити частину готівки. Рівень готівки в економіці знизиться з 17,8% 2015 року до 9,5% до 2020-го. Можуть бути знову переглянуті і норми про граничну суму готівкових розрахунків. Зараз, нагадаємо, оплатити готівкою можна покупку на суму, що не перевищує 50 тис. Грн.
Паралельно в НБУ мають намір стимулювати розвиток безготівкових розрахунків. До кінця 2019 року планується майже втричі збільшити кількість POS-терміналів, популяризувати Національну платіжну систему "Простір", яка працює з 2016 року, а також впустити на український ринок міжнародні платіжні системи, такі як PayPal і інші.
Очікувалося, що законопроект про регулювання грошових переказів буде прийнятий парламентом ще 2016 року, але законопроект не пройшов етап голосування. В "Програмі..." йдеться про необхідність ухвалення закону з іншою назвою – "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", але такий законопроект в Раді ще не зареєстрований.
Також в Україні планується розвивати "інноваційні платіжні продукти". Окремо йдеться про необхідність "вивчити доцільність випуску Нацбанком електронних грошей, е-гривні" і про розробку "моделі функціонування криптовалют".
Щоправда, на останніх слуханнях на цю тему в Нацбанку дійшли висновку, що ще не готові розглядати криптогроші як платіжний засіб. У найближчому майбутньому в Україні ширше застосовуватимуться електронні підписи, причому в НБУ працюють над технологією, яка дозволить оформляти ці підписи дистанційно, без необхідності для клієнта приходити до банку або Акредитованих центрів сертифікованих ключів.
Пенсії не від держави і кредити не від банків
У числі пріоритетів фінрегулятора на найближчі кілька років – розвиток II і III рівнів пенсійної системи, накопичувальної та добровільної. Для цього, зокрема, передбачається ухвалити закон про недержавне пенсійне забезпечення в новій редакції. Однак ці зміни навряд чи відбудуться раніше початку 2020 року. Законодавчі зміни очікують і сферу небанківського кредитування. Небанківські фінустанови зможуть видавати навіть іпотечні кредити. Але для клієнтів таких установ передбачається розробити нову, вищу систему захисту прав споживачів.
Також НБУ має намір стимулювати комплексний розвиток ринку страхових послуг. Наприклад, можуть бути переглянуті види обов'язкового страхування. А ось автовласників чекають малоприємні нововведення. "Підвищити розмір страхових сум за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" – записано в одному з пунктів "Програми..." Нацбанку.
Нацбанк розраховує, що реалізація програми дозволить підняти рівень довіри до банківського сектору до 70% і вище. Зараз, за різними підрахунками, він становить від 12 до 28%.
