Я була впевнена, що сестра відмовиться від своєї частки батьківського спадку на мою користь, адже очевидно, що мені потрібніше, бо в мене є сім'я. Але Марія мене здивувала тим, що вона не просто виріш
У мене є сестра Марія, ми з нею завжди жили мирно і дружно. Можна сказати, що ми були таким собі зразком поведінки між сестрами,
адже між нами ніколи не було ніякої ворожнечі. Проте, дитинство закінчилося і почалося доросле життя. Я вийшла заміж, у мене
чоловік і двоє дітей, а Марія живе сама, сім’ї у неї немає.
Коли не стало наших батьків, ми прийшли до того, що нам потрібно поділити їх спадок: будинок і велику земельну ділянку біля нього. І
саме це стало причиною руйнування всіх наших відносин.
Я була впевнена, що сестра відмовиться від своєї частки на мою користь, адже очевидно, що мені потрібніше, бо в мене є сім’я. Але
Марія мене здивувала тим, що вона не просто вирішила ділити все порівну, вона вирішила забрати собі більшу частину. Аргументує
це тим, що вона останні кілька місяців доглядала наших батьків.
Тепер ми буквально вороги один одному і нічого не можемо з цим вдіяти. Я відчуваю до неї велику неприязнь за те, якими методами
вона намагається відібрати у мене батьківський будинок. Безумовно, можна скільки завгодно говорити, що ми в однакових правах
щодо спадку, але у мене є сім’я, а вона – зовсім одна.
Крім, вона постійно підключає юристів і ті намагаються не тільки чесними способами «відібрати» у мене право на будинок, скільки
знаходять непрямі причини для цього. Я не розумію, як так можна, адже це відіб’ється на моїй родині, а не тільки на мені. І мені чесно
незрозуміло як так сталося, що ми перетворилися практично на ворогів один для одного.
Мої друзі кажуть, що я теж повинна перестати грати чесно і почати використовувати радикальні методи. Я розумію чому вони так
кажуть, але особисто мені не хочеться опускатися до такого рівня. Часом навіть мій чоловік каже, що я маю чинити так само, хоча сам
завжди був за мирне вирішення будь-яких проблем.
І якби це відбивалося тільки на нас. Наша проблема поділила родичів на два табори: одні підтримують мене, інші – сестру, і всі
намагаються щось один одному довести. Це дуже дивно і неприємно, тому що я не розумію їх інтересу в цьому. Вони можуть скільки
завгодно говорити, що підтримують мене, так як ми родина, але я ж розумію справжні причини. Ми давно вже не діти і швидше за все
вони також претендують на цей будинок.
Загалом, не знаю як бути в цій ситуації. Не можу зрозуміти свою сестру, навіщо їй все це?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
