ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

Мій чоловік Руслан дуже любить свою маму. Я все розумію, мама – це найрідніша і найближча людина. Я ж теж дуже люблю
свою маму, адже її ніким не заміниш. Руслан постійно свою маму береже, захищає її від усіх труднощів, постійно вирішує її проблеми.
Загалом, він свою маму на руках готовий носити і пилинки з неї здувати.
Як тільки Надія Олександрівна поскаржиться Русланові на те, що у неї паркан на дачі почав хитатися, так чоловік все кидає і мчить на
дачу ремонтувати паркан. Як тільки мама починає скаржитися на здоров’я, так він її відразу везе в платну клініку. І все це він робить з
великою радістю і неабияким завзяттям.
Жила Надія Олександрівна сама в гарній квартирі, чоловіка її не стало п’ять років тому. Свекруха ще працювала, їздила відпочивати
на дачу на вихідні. Відвідувала часто салони краси та їздила відпочивати.
А ось моя мама жила зовсім інакше. Вона була старша за Надію Олександрівну на 15 років, тому була на пенсії. Жила мама в своєму
будинку, у неї був досить пристойний за розмірами город, де вона намагалася виростити якомога більше овочів і фруктів. Якось так
вийшло, що моя мама нам завжди з нашими двома дітьми допомагала, а ось мама Руслана – тільки іноді до нас в гості на пів годинки
заїжджала перед черговим відвідуванням салону краси.
А дітей у нас з чоловіком було двоє, нашими дітьми постійно тільки моя мама займається. У мене просто дуже хороша робота, так що я
більше року в декреті не сиджу, щоб місце не втратити. Свекруха ніколи з онуками не сиділа: вона – то погано себе почуває, то зайнята,
то на роботі, то їй на дачу треба.

Нашого старшого сина після уроків завжди до себе додому моя мама забирає. Вона його і годує, і уроки з ним вчить. Ми навіть часто
залишаємо сина у неї і ночувати. Часто буває у моєї мами і наша дочка. Вона у нас часто хворіє. Щоб не йти на лікарняний, ми її знову
до моєї матері відправляємо.
А недавно ось така неприємна історія трапилася. Ми з чоловіком на вихідних вирішили на кухні зробити косметичний салон. Дітей ми
вирішили до моєї мами відвезти. Але коли я зателефонувала їй, щоб попередити її про це, то вона сказала, що дуже погано себе
почуває, навіть встати з ліжка не може.
Я вирішила, що з дітьми один день може посидіти і мама мого чоловіка. Нічого з нею не станеться. Але коли я сказала про це своєму
чоловікові, то він відразу влаштував мені сцену. Сказав, що його мама дуже на роботі втомлюється, щоб я її не чіпала, що у неї
проблеми зі здоров’ям.
Я не послухала чоловіка і зателефонувала свекрусі. Я їй все розповіла. Вона мені заявила, що у неї є плани. Я взагалі дар мови
втратила. Ми перший раз за стільки років попросили свекруху нам допомогти, але вона нам відмовила.
Пройшло два тижні. Мама підлікувалася і знову забирає до себе наших дітей, а Надія Олександрівна, як і раніше, живе своїм
життям. Як так можна? А як же совість і любов до онуків? Напевно, ні про перше, ні про друге моя свекруха ніколи в своєму житті не
чула.
Фото ілюстративне – freepik.
Джерело