Я ОСЬ ТІЛЬКИ ЦЕ РОЗПОВІМ І ПРО ПАРАД БІЛЬШЕ НЕ БУДУ. ПРОСТО ПРО ЦІ ДРІБНИЦІ ЗНАЄ ТІЛЬКИ ДУЖЕ ВУЗЬКЕ КОЛО ОРГАНІЗАТОРІВ.
Я ось тільки це розповім і про парад більше не буду, чесно-чесно. Просто про ці дрібниці знає тільки дуже вузьке коло організаторів.
Про парадну коробку учасників АТО.
Адже це вже традиція, сформована нами – крайня коробка в пішому строю завжди представляє демобілізованих учасників АТО. І хоча в інших коробках дуже і дуже багато таких же учасників, орденоносних і не дуже, але парадний стрій під виділеним назвою “учасники АТО” завжди збирає шквал оплесків протягом всього свого проходження. І це перша маленька технічна деталь – саме для цього вони і йдуть в самому кінці, щоб найдовше йти по Хрещатику.
Армія – бюджетна і державна структура, форма належить державі. І у нас немає формальних причин видавати форму цим учасникам параду в постійне користування. Але на рівні керівництва армії ніколи не виникало бажання на цьому якось заощадити. І це друга маленька технічна деталь – всі учасники цієї коробки традиційно вже отримують форму назовсім.
В цьому році ми додали ще одну технічну деталь. Найбільшу зворушливо-кльову. Вони звернулися до мене з проханням йти в беретах. Для мене – красива ідея, для “традиційних військових” ламання шаблонів. Як це, ось в строю, в різних кольорах. І ще 100500 дрібних “та нууу, ну як це …” – в тому числі і про кольори беретів. Адже там не тільки піхота, там і десантники, там і морпіхи. Боязнь конфузу, боязнь скандалу, боязнь демаршу. Потрібно було переконати Тимофійовича, що виявилося не складно. А далі – наказ, розпорядження, дві безсонні ночі тиловиків, які збирають нові берети по складах зі всієї країни і … з’явилася нова традиція.
Вони пройшли гордо, вони пройшли урочисто. Арта і піхота, морпіхи і десант. Обсипаються вдячністю народу і шквалом овацій.
До наступного року, до наступних традицій.
Юрий Бирюков
