Я розумію, що свекруха хоче, щоб потім синам у спадок залишилося по трикімнатній квартирі, але чому тоді мені здається, що я залишаюся в програші. В покупку я вкладаю свої гроші, а прописувати в кварт
З першого дня нашого спільного життя свекруха не переставала нам повторювати, щоб ми не тратили гроші, а збирали на квартиру.
Всі мають жити окремо – це головний девіз чоловікової мами.
Ми, в принципі, з нею погоджуємося, але розуміємо, що назбирати на власну квартиру в наш час не так то просто, хоча і заробляю я
доволі непогано. Тоді свекруха запропонувала нам свою схему, тільки я не впевнена, що я щось виграю з цієї ситуації.
Свекруха з свекром живуть в своїй трикімнатній квартирі, брат чоловіка одружився і пішов поки жити до дружини, а нам свекруха
віддала свою стареньку однокімнатну квартиру. Саме цю квартиру свекруха дозволила нам продати, додати гроші, і придбати собі
нову. Ми з чоловіком вже знайшли гарну двокімнатну квартиру в новобудові.
«Ти ж збираєш гроші?», – постійно питає мене свекруха.
«Збираю, нам же квартиру ще купувати», – відповіла я. Ось і добре, каже, вся надія тільки на тебе і мене. Нам треба купити трикімнатну
квартиру, щоб синам було порівно! Вам ми нову купимо, а старшому синові ми свою колись віддамо.
«Купити трикімнатну» – це доплатити кілька кілька десятків тисяч доларів, щоб замість нашої омріяної двокімнатної квартири,
купити більшу, трикімнатну.
Начебто непогана ідея – просторе житло, але є ряд жирних «але». У цій квартирі, де ми зараз живемо, прописані свекруха, мій чоловік,
його дочка від першого шлюбу, брат мого чоловіка і його дочка. При покупці нового житла всі вони підуть «паровозиком» в нову
квартиру, а при приватизації стануть і зовсім законними власниками часток.
Свекруха каже, щоб я зараз вкладала свої гроші, а потім вона мені їх віддасть. Може і так, ось тільки мені 31 рік, чоловікові 36 в липні
буде, ми хотіли б вже якось вкоренитися у власному гніздечку, але я не впевнена, що варіант, який запропонувала свекруха, вдалий. В
2022 році ми планували переїхати в свою двокімнатну квартиру, на її покупку нам би грошей уже вистачило. А на трикімнатну треба
або ще збирати, або зичити, або брати кредит.
Я розумію, вона хоче, щоб потім синам у спадок залишилося по трикімнатній квартирі (та, в якій батьки чоловіка зараз живуть і ось ця –
майбутня), але чому тоді мені здається, що я залишаюся в програші?
Фото ілюстративне – business-post
