Я викинула всі речі невістки та сина, поки вони були у відпустці. Давно чекала моменту, аби прогнати цих дармоїдів. Шкодую, що місяцями їх годувала та утримувала!
Тим паче, цей бізнес приносить нам чималий дохід, адже все вирощуємо власноруч, без помічників. Тільки от син не хотів нам допомагати з бізнесом, їздив на роботу до міста. Він працює головним інженером на одному будівництві. Ну раз не хоче - то хай не помагає, ми не будемо силувати до роботи.
І от у вересні син одружився. Ми з чоловіком витратили чимало грошей на весілля, майже 5 тисяч доларів. Хоча на ці кошти могли розширити бізнес, добудувати другий цех на коптіння.
Після весілля молодята вирішили переїхати до нас. Але не на завжди, а до того моменту, поки не куплять власне житло. Точніше, Мирон не купить. Бо у невістки Алли тільки мама, яка живе у гуртожитку для малозабезпечених родин.
Ми з чоловіком віддали другий поверх для невістки, купили їм до спальні нову шафу та ліжко. Але пані не оцінила наші старання:
- Такий дизайн вже давно не в моді. Та і ліжко не зручне.
- Алло, ми так старалися, ну як то кажуть - дарованому коневі у зуби не заглядають
- А вас хтось просив допомагати? Я б сама вибрала диван за ті кошти! Лиш дарма гроші на вітер викинули.
І той диван досі стоїть у літній кухні. От складалося враження, що син привіз не якусь помічницю, а королівну. Раніше 10 Алла не прокидалася, йшла на кухню та варила кави. Потім дивилася телевізор або ж тринділа по телефону з подругами.
Раз попросила її допомогти на городі:
- Ой, я не можу. У мене проблеми зі спиною!
- Які ще проблеми?
- Мені не можна сильно згинатися та розгинатися. І тягати важке на спині. У мене була травма.
Хотіла саркастично запитати, чи то не травма голови, але стрималася. Тому з Алли було користі, як з козла молока. Навіть на кухні нічого не хотіла робити, хіба помиє чашки з-під кави і на тому все, закінчилося прибирання.
Син наївно вірив у казочку Алли про якусь травму:
- Ма, ну їй дійсно не можна. У дитинстві мала забій.
- Чи просто їй наснилося? Як каву пити - то сили є, а як мені допомогти вікна витерти - то все, хвора та немічна!
- Я тобі сам допоможу. Або можемо найняти прибиральницю, я все оплачу.
Так невістка жила, наче королівна, у нашому будинку. Мене вже деякі сусіди запитували, чи Алла гарна господиня. А я що скажу? Та правду, не хочу брехати людям в очі.
І от 8 березня діти поїхали в гори на відпочинок. А ми якраз мали багацько роботи, замовлень. Я у п'яницю як о 6 ранку встала, то о 1 ночі пішла спати, навіть не мала сил на душ, ледь до ліжка доповзла.
Зате у суботу невістка вже встигла похвалитися фотографіями з відпочинку - як вона плакала у басейні, каталася на лижах та ковзанах. Ще й такі трюки робила, наче ніякої травми не існувало.
Я так розлютилася, взяла пакети та почала складати всі речі дітей геть. Раз невістка не хоче допомагати та бреше - то їй тут не місце.
Звісно, коли вони приїхали з відпочинку, бо були в шоці. Але чоловік Степан змінив замовк на дверях та навіть поставив колодку на браму.
- Кажеш, що твоя Алка така хвора? Чи просто брехати гарно вміє? У горах так на лижах каталася, акробатка недороблена. А як мені допомогти зі свинями - то все, у пані спина хвора. Тут дармоїди не потрібні, провалюйте!
Діти зібрали речі та поїхали геть. Де вони зараз живуть, що роблять - у душі не знаю, чесно. І не хочу знати.
Прийму сина та невістку лиш тоді, коли вони почнуть допомагати у господарці.
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
